П'ятниця, 16 листопада 2018

Питання опіки над молоддю має бути в центрі особливої уваги усіх інституцій: Церкви, наших громад і також Української Держави, з якою в той чи інший спосіб ми повинні разом опікуватися дітьми України, які знаходяться поза межами Батьківщини. Бо якщо ми не зможемо створити материнські спільноти для нашої молоді – ми не виконаємо до кінця наш обов’язок. Таку думку висловив Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, який проводить ПМВ. Форум цьгоріч триває у Римі і присвячений молоді.

«Мені приємно вітати вас тут, у Патріаршому домі, у Римі. Це особливе місце для нашої Церкви. Мені спадають на згадку слова Патріарха Йосифа Сліпого, ісповідника віри: «Буде хата – прийдуть люди». Патріарх збудував цю хату для українців тут, у Римі і він, мабуть, дивиться на вас з небес і тішиться, що ця хата наповнена», - зазначив Глава УГКЦ.

Він відзначив, що наступного року сюди приїде увесь Синод єпископів на святкування 50-ї річниці освячення Собору Святої Софії. «Цей форум є добрим стартом золотого ювілею і того собору, і того дому», - додав Блаженніший.

Отець і Глава УГКЦ розповів, що прибув на Форум з Папського Синоду, який цими днями проходить у Римі і також присвячений молоді. «На Папському Синоді Святіший Отець кілька разів наголошував, що це зібрання – це момент слухання. І я би дуже хотів, щоби цей Форум став простором взаємного слухання і спілкування, щоби кожен з вас, делегатів цього Форуму, міг висловитися від імені громади, яку ви представляєте, а всі решта мали час, покору і відвагу вислухати. Лише тоді, коли ми будемо вміти слухати один одного, ми будемо мати можливість разом знайти відповіді на питання, які турбують наші спільноти, наших людей», - звернувся до присутніх Блаженніший Святослав.

Патріарх підкреслив, що одним з центральних завдань діяльності громад УГКЦ, зокрема на європейському континенті, має бути особлива увага до молоді.

«Молодь є центральною темою Папського Синоду. Я себе до старих дуже не зараховую, але коли я слухав молодь, слухав результати опитування щодо молодіжного душпастирства з різних куточків світу, я щораз глибше почав розуміти, як непросто сьогодні бути молодим, перед якими колосальними викликами сьогодні стоїть молодь. Ким бути, яку професію обрати, як жити у світі, який, виглядає, не дуже мене потребує та очікує, як будувати стосунки з іншим людьми? На ці питання сьогодні молодим людям важко відповісти», - зазначив Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав розповів, що кожен делегат перед Папським Синодом запитував свою молодь: що варто сказати про вас на Синоді? І у більшості випадків молоді люди просили сказати, що вони потребують спільноти. «Спочатку – спільноти родини, присутності тата і мами, чого не завжди мають. Вони потребують Церкви, яка би була материнською спільнотою, а не холодною інституцією, яка бореться за своє виживання чи вирішує свої проблеми. І це - завдання нашої Церкви, зокрема тут, на європейському континенті, де є наша нова діаспора. Якщо молоді люди не знайдуть спільноти, яка взяла б за них відповідальність, дала б руку допомоги, ними заопікувалися б, - будьте певні, вони покинуть і ту Церкву, і ту громаду, - наголосив Глава УГКЦ. – І я би дуже просив, щоби питання опіки над молоддю було в центрі особливої уваги усіх інституцій: Церкви, наших громад і також Української Держави, з якою в той чи інший спосіб ми повинні разом опікуватися нашими дітьми, дітьми України, які знаходяться поза межами Батьківщини. Бо якщо ми не зможемо створити материнські спільноти для нашої молоді – ми не виконаємо до кінця наш обов’язок».

Він відзначив, що молоді люди хочуть бачити Церкву як спільноту, яка їх приймає, не засуджує, яка готова їм допомогти, їх вислухати.

Отець і Глава УГКЦ також зауважив, що сьогодні дуже часто емігранти, і молодь зокрема, почуваються відкинутими у суспільствах, куди вони приїжджають. «Може так статися, що наші молоді люди і діти емігрантів - це ті каміння, яке відкидають будівничі, а Господь Бог їх зробить наріжними каменями», - додав він.

Глава УГКЦ також запевнив учасників Форуму, що УГКЦ «завжди була, є і буде вашою матір’ю, яка будуватиме свої спільноти, які хочуть послужити. І це служіння, зокрема для українських мігрантів, представників нової діаспори, - ми вважаємо одним зі своїх душпастирських пріоритетів».

Україні сьогодні потрібна нова державна політика – політика повернення українців в Україну. Про це заявив суддя Конституційного суду України у відставці Петро Стецюк під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

Він відзначив, що кількість українців, які вимушено проживають поза межами Батьківщини, збільшується, водночас населення України швидко зменшується.

«Висновок один: Україні сьогодні потрібна нова державна політика - політика повернення українців в Україну. В основу такої політики варто покласти зміну ставлення держави до діаспори, до трудових мігрантів. Перша хвиля міграції була економічна - не було своєї держави, друга - політична (не було своєї землі). Тепер є і земля, і держава - отже треба змінити підхід. І держава повинна стати на захист своїх співвітчизників», - наголосив Петро Стецюк.

Екс-суддя зауважив, що нормативно-правову основу такої політики могла б скласти національна програма повернення українців в Україну, яка мала б бути затверджена як закон. Таку програму міг би розробити Кабінет міністрів.

«Сьогодні з юридичної точки зору не існує жодних серйозних перешкод у справі розробки проекту програми у вигляді закону щодо повернення українців в Україну. Також можливо варто заснувати окремий орган в органах виконавчої влади. Адже мільйони українців сьогодні проживають поза межами держави. Крім того, в останні роки для України актуальним є явище внутрішніх мігрантів, внутрішньо-переміщених осіб. Йдеться про мільйони людей», - додав Стецюк.

Він також зауважив, що така проблема актуальна не тільки для України - з такою ситуацією стикалися і стикаються інші держави, зокрема європейські. «Наприклад, була і є відповідна політика Німеччини щодо повернення на історичну Батьківщину німців, які раніше проживали у республіках Радянського Союзу. Ми знаємо політику Ізраїлю щодо повернення своїх співвітчизників», - додав суддя.

 

Завдання Церкви, представників держави і громадськості, зокрема в умовах міграції, - спільними зусиллями формувати українську ідентичність і український світ. Про це заявив Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

Він відзначив, що міграція – проблема глобальна. І допоки існуватиме різний економічний стан розвитку країн, відбуватимуться війни, стихійні лиха чи інші проблеми у суспільствах, доти розвиватиметься міграція.

«Сучасна українська міграція - це виклик не тільки для самих мігрантів, а також для держав-донорів і рецепієнтів, їх суспільств, для державних інституцій і Церкви, - зазначив Олесь Городецький. - Щодо ставлення до мігрантів, нам близька позиція Католицької Церкви і зокрема бачення Папи Франциска, яке він виклав у посланні з нагоди Всесвітнього дня мігранта. «Прийняти, захистити, підтримати, інтегрувати» - така концепція близька для усіх мігрантів. І ця інтеграція ґрунтується на визнанні багатства іншого і поваги до іншого».

Він також зауважив, щоби у дитини було бажання мати українську ідентичність, важливим є фактор родини.

Соціолог Оксана Стецюк-Іванкова у своїй доповіді акцентувала увагу на ролі Церкви у формуванні освітнього простору української міграції. Вона відзначила, що на міграційних теренах Церква стає поліфункціональною, адже виконує функцію не тільки духовної підтримки, а й соціальної, консультаційної, комунікативної. Тому саме навколо Церкви за кордоном дуже часто гуртуються українці.

У свою чергу сестра Бернадета Ярославцева, ССНДМ, з Лондона відзначила, що сучасна українська діаспора утворилася у Великій Британії після Другої Світової війни.

«У 50-х роках у Великій Британії вже було більше 46 тис українців. Ці люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, але вони хотіли мати свою мову, культуру, Церкву і давали кошти на громадські і церковні справи», - відзначила сестра.

Водночас, зауважила монахиня, різні політичні погляди – «бандерівці», «мельниківці» та ін. - не сприяли об’єднанню і формуванню здорової громади. Як наслідок - фактично ціле покоління відійшло від української громади і від Церкви.

Вона розповіла, що за конфесією українці у Британії переважно греко-католики, водночас є і православні Української автокефальної церкви. Між ними існує добра співпраця.

Сестра Бернадета також відзначила, що для молодої людини, незалежно від місця проживання, важливе внутрішнє наповнення. «Якщо молода людина добре сформована, якщо у неї закладені добрі християнські людські цінності, то де б вона не була, вона залишатиметься людиною. Якщо цього немає - вона може переходити з одного середовища в інше і врешті-решт загубити свою ідентичність», - наголосила монахиня.

Сестра також зазначила, що молодь має продовжувати культурні і духовні традиції свого народу, а також їх доповнювати і розвивати.

Як почути мігрантську молодь у 21 столітті? Які особливості душпастирства молодих людей в умовах міграції? Ці та інші питання обговорили під час круглого столу, що відбувся в рамках ІІ Форуму мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

У своєму виступі єпарх Паризької єпархії святого Володимира Великого для українців візантійського обряду у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу владика Борис Ґудзяк зазначив: щоби працювати з людьми, їх треба слухати, відчути і знати. «Господь Бог, щоби нас спасти, поселився серед нас і 30 років жив людським життям і слухав, а проповідував лише 3 роки», - зауважив єпископ.

Він відзначив, що у Парижі спробували послухати і почути українців - соціологи УКУ на запрошення владики Бориса провели соціологічне дослідження «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі». Його мета полягала не лише в тому, щоб пізнати потреби українських мігрантів та підтримати їх, але насамперед у гуртуванні.

Опитування дало змогу деталізувати низку аспектів повсякденного життя українських мігрантів “четвертої хвилі” в Парижі та Паризькому регіоні, особливості їхнього релігійного життя, оцінити ступінь їх адаптованості та громадської активності, участі у суспільних і церковних заходах. На основі анкетування опубліковано 140-сторінковий деталізований аналітичний звіт.

«Міграція - наскрізний феномен нашого церковного життя. І потрібно, щоби наші єпархії і парафії, а насамперед єпископи, це усвідомили, - наголосив єпископ. - Дуже важливо, щоби в умовах міграції ми допомогли молодим людям поєднати духовне життя з інтелектуальним розвитком. Всі вони ходять до  школи, підуть в університети. Але якщо духовне життя зупиняється на підготовці до Святого Причастя, вони завжди будуть духовними ліліпутами», - зазначив владика Борис.

Координатор для греко-католиків в Італії з Флоренції о. Володимир Волошин у своєму виступі наголосив на важливості душпастирства сімей. «Для того, щоби привести до Церкви дітей та молодь, потрібно спочатку відшукати батьків, відшукати сімей. Раніше у нашій церкві бігало кілька дітей, це були діти двох сімей.  І ці дві сім’ї, які були воцерковлені, привели інших», - зауважив отець Володимир.

У свою чергу о. Віталій Микитин, який душпастирює у Зальцбурзі, розповів про працю з молоддю в Австрії. «Маємо 5 наших парафій в Австрії. На сьогодні діють дві великі школи у Відні, які відвідують близько 100 дітей. Як отці стараємося, щоби на кожній парафії була катехизація для дітей, і вона працює. Що нас особисто тішить – тепер є приріст студентства в країні. Близько 2 тис українських студентів маємо в Австрії, більшість у Відні, також у Зальцбурзі і Граці. І студенти-теологи в Інсбруці», - додав священик.

Він зауважив, що наші молоді люди в Австрії дуже активні і організували Товариство української молоді Австрії. «Ми вражені, наскільки вони успішні, як одні одного підтримують, особливо нових студентів. Мають соціальні програми, організовують культурні заходи, - зазначив отець Віталій. - Правдива інтеграція відбувається тоді, коли наші молоді люди в Австрії не бояться показати, хто вони є і утверджують себе в тому. У духовному плані щорічно проходить конгрес молоді на Зіслання Святого Духа. Приїжджає молодь з усієї Австрії».

Душпастир також відзначив, що існує потреба у реколекціях для студентів і таборах для дітей. «Але головне - зустріти найперше людину і запитати, чого вона потребує. Ми всі або є молодими, або були молодими - і можемо себе запитати: що нас привело до Церкви, що там затримало? Чи добрий священик на парафії чи друзі, які показали добрий приклад у житті?» - зауважив о. Віталій.

У свою чергу координатор капеланії УГКЦ у Португалії о. Іван Гудзь, представяючи ситуацію у Португалії, зауважив, що на сьогодні існує проблема сімей, які приїжджають, і не є воцерковленими. «Якщо родина на мала духовної формації в Україні, то і в Португалії вона не переймається духовним вихованням. І нам треба працювати з родинами, які не мають духовної формації», - відзначив о. Іван.

Він розповів, що у Португалії зараз працює 16 українських шкіл, водночас тільки 9 з них є проукраїнські.

Ще одна проблема -  небажання деяких місцевих єпископів приймати священика УГКЦ. Як наслідок, громади українців у деяких містах Португалії роками не мають свого душпастиря.

Говорячи про священиків, які їдуть на служіння на місійні терени, отець Іван відзначив, що важливо, аби такі душпастирі проходили єдину формацію і були належно підготовленими.

Міністерство молоді та спорту України почало напрацювати нову стратегію молодіжної політики, яка охоплює українську молодь, що проживає не тільки в Україні, а по всьому світу. Про це заявив заступник міністра молоді і спорту Олександр Ярема під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

«Міграція створює нові виклики і нові можливості. Мені як людині, яка працює в уряді, важливо, щоби ми навчилися боротися з цими викликами, щоби знали, що повинні робити сьогодні і завтра, аби світове українство розвивалося, а не згасало, щоби українці, які живуть поза межами України, відчували свою ідентичність і причетність до загальноукраїнської справи. І єдиний шлях для цього - поєднання зусиль держави, громадського суспільства і Церкви», - підкреслив Олександр Ярема.

Заступник міністра відзначив, що основні причини, чому молодь хоче мігрувати, – це насамперед економічна, а крім того - можливість отримати професійний досвід і подивитися іншу країну. Водночас, відзначив урядовець, за останні кілька років кількість молодих українців, які хочуть мігрувати, починає спадати.

«Ми почали напрацювати нову стратегію молодіжної політики, у якій хочемо бачити українську молодь, яка проживає по всьому світу. Раніше цього не було прописано», - відзначив Ярема.

Він зауважив, що Міністерство підтримує розвиток молодіжних організацій, зокрема тих, які об’єднують українську молодь по всьому світу. Як приклад він назвав Спілку української молоді і Пласт.

«Ми розуміємо: чим більше ми будемо вкладати в молодих українців, які проживають у різних країнах, допомагати їм інтегруватися, тим більше виграватиме від цього Україна. Ніхто не сумнівається, що Україна у виграші від того, що в уряді Канади є декілька представників українства», - резюмував Олександр Ярема.

 

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: