Середа, 20 вересня 2017

У понеділок, 24 липня, на озері Валенце, неподалік від Будапешту, розпочався шостий табір для дітей воїнів АТО та дітей переселенців.

У перший день відпочинку діти зустрілися з душпастирем для українців герко-католиків Угорщини о. Дам’яном Габорієм, духівником для дитячих таборів дітей воїнів АТО, які проходять цього літа на території Угорщини. Священник розповів про умови, які потрібно виконати, щоб їхній відпочинок був корисний для душі і тіла і запам’ятався на все життя. Зустріч завершилася спільною молитвою, окропленням свяченої води та благословенням на час відпочинку.

Також о. Дам’ян зустрівся з директором готельного відпочинкового комплексу Когер Моргіт та подякував за гарні умови, які були створені для відпочинку українських діточок.

У шостому таборовому заїзді для дітей воїнів АТО беруть участь 80 дітей з різних куточків України. Відпочинок спонсорується угорським урядом. Духовну опіку надає Українська Греко-Католицька Церква. Загалом цього літа 700 дітей з України матимуть змогу відпочити в Угорщині.

За матеріалами прес-служби УГКЦ в Угорщині

ХІІ Міжнародна десятиденна піша проща родин мігрантів з Самбора у Зарваницю цього року розпочнеться 4 серпня і триватиме до 13 серпня.

Зустріч паломників відбудеться 4 серпня у місті Самборі о 7.00 на Святій Літургії у церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Вихід прочан - о 9:30.

З благословення Голови Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владики Йосифа Міляна духовним провідником прощі є о. Антон Борис, священик Київської архієпархії УГКЦ. Проща присвячена 125-річниці від дня народження Патріарха Йосипа Сліпого.

Нагадаємо, прощу родин мігрантів Самбір-Зарваниця започаткував нині покійний виконавчий секретар ПМВ о. Василь Поточняк.

Духовна програма прощі: щодня Служба Божа, молитва на вервиці за жертводавців прощі, ранішні і вечірні молитви, Ісусова молитва, молитви намірень, акафісти та молебні, уділення Тайни єлеопомазання.

Духовно-мистецька програма прощі: парад вишиванок та парад українських (давніх) пісень, концерт Оксани Винницької, традиційний фестиваль мігрантської творчості у Зарваниці, молодіжний захід біля вогнища у Зарваниці.

Маршрут і всі деталі цьогорічної прощі можна дізнатися на сайті спільноти Самбір-Зарваниця - Паломник.

З ініціативи Пасторально-міграційного відділу УГКЦ цього року вперше провели літній табір для український дітей в Греції "Веселі канікули з Богом".

Як повідомив душпастир для українців греко-католиків у Греції о. Андрій Твердохліб, протягом тижня українські діти, які проживають в Греції, мали нагоду провести спільно час, навчаючись бути добрими християнами для Церкви та добрими громадянами для суспільства. Загалом у таборі, який розташовувався поруч із однією з найвищих грецьких гір – Парнас, відпочили 40 дітей.

Кожен день табору "Веселі канікули з Богом в Греції" розпочинався ранковою гімнастикою, яка завершувалася молитвою, після чого був сніданок. Тоді всі учасники збиралися на представлення теми дня; опісля в групах, відповідно до віку, відбувалося обговорення теми дня. В програму дня також була включена молитовна участь у Службі Божій під відкритим небом, а також всі охочі могли приступити до Святої Тайни Сповіді.

Цей табір був доброю нагодою для знайомства поміж самими дітьми та молоддю, практики та вдосконалення української мови, можливістю для опанування нових цікавих та корисних навичок через участь у майстер-класах, різноманітних іграх, тренінгах та роздумах над темами дня.

У четвертий день проведення табору всі учасники мали можливість через скайп-конференцію наживо поспілкуватися з Головою ПМВ владикою Йосифом Міляном. Діти привітали єпископа з Днем народження, який владика святкував того дня.

Завершився табір у неділю ввечері прощальною вечіркою, під час якої кожен мав нагоду поділитися своїми враженнями та виконати вивчені банси та пісні перед присутніми того вечора батьками, родичами та гостями.

За інформацією прес-служби української церковної громади в Греції

Кожен сучасний священик має бути відданий Христові і бути готовим на самопожертву - поїхати служити туди, куди кличе Церква. Про це заявив синкел у справі мирян Тернопільсько-Зборівської Архієпархії прот. д-р Іван Говера, виступаючи під час VII спецкурсу місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання, який цього року ПМВ проводив в Івано-Франківську.

“Як свідчать підпільні священики, коли кандидат на свячення приходив до митрополита Андрея Шептицького і просив про уділення йому Таїни Священства, то митрополит питав: “А чи ти готовий померти заради Христа, заради Церкви?” Духовенство Галичини проживало спокійно і на той час запитання митрополита було дивним. Але Шептицький був дуже прозорливий і відчував майбутній період переслідування Церкви, тож йому було потрібно таких священиків, які б заради Христа і Церкви були готові на будь-які жертви. І він мав рацію”, - зазначив о. Іван.

Він зауважив, що з 1946 по 1989 роки – у період переслідувань і гонінь УГКЦ - всі священики проявили себе по-різному. “Частина духовенства залишилася вірними Христовій Церкві – декого за це засудили, декого – розстріляли, декого – замучили. Інші злякалися тортур і перейшли в православ’я. Дехто взагалі зрікся священства, а деякі целібати одружилися. Це надзвичайно складний період в історії нашої Церкви”, - відзначив священик.

Синкел у справі мирян Тернопільсько-Зборівської Архієпархії підкреслив, що кожен священик завжди має бути готовим на певні терпіння і жертви. “Кожен сучасний священик мав би відшукувати ту велику відданість Христові і бути готовим на самопожертву і їхати туди, де Церква кличе. Не тільки на гарну парафію у Європу, а на парафію у Казахстан, Росію та інші країни, де бракує душпастирів”, - наголосив протоієрей.
Розповідаючи про особливості Літургії у підпільній Церкві, о. Іван Говера підкреслив, що УГКЦ у скрутні часи переслідувань вистояла завдяки Євхаристії і Літургії. І відзначив, що священики були готові щомиті понести смерть і хотіли це робити в єднанні з Богом. Тому практикували щоденні Літургії і причастя.

“Підпільна Церква вміла шанувати Літургію і Євхаристію, незважаючи на важкі умови. Життя Церкви без євхаристії неможливе. Церква творить Євхаристію, а Євхаристія творить Церкву. Тож священики у підпіллі намагалися щоденно відправляти Літургії. Якщо не було такої можливості – у них існувала практика кожного дня причастя. Люди намагалися духовно зростати і жили Євхаристією”, - зазначив священик.

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів проходив в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.

Фото надане прес-службою Івано-Франківської Архієпархії

Як мирянин я очікую, що священик на парафії насамперед провадитиме мене у літургійному житті. Про це заявив колишній очільник Комісії у справах мирян УГКЦ, депутат Львівської облради Юрій Підлісний під час виступу на курсі місійного служіння, який цього року ПМВ проводив в Івано-Франківську. 

“Що я як мирянин очікую від священика на парафії? Насамперед, щоби священик мене провадив і підтримував у літургійному житті. Я маю на увазі життя у Святих Таїнах, життя у храмі. Щоби я зрозумів, про що Євангеліє, як воно накладається на сьогоднішній час і щоби мене підтримав у молитві. Я очікую від Церкви, що мене прийде хтось і настановить”, - зазначив Юрій Підлісний.

Він зауважив, що раніше священик на парафії був не тільки душпастирем, а також вчителем і лікарем. “Священик років 150 тому були основою сільської інтелігенції. Вони мали вищу освіту, коли більшість мешканців не мали іноді початкової школи. Священик мав привілей, статус, повагу. А сьогодні навіть на сільській парафії люди вже з освітою. У місті більша половина парафіян має вищу освіту. Що може священик промовити до тих людей? Чи він говоритиме на тому рівні якому від нього очікує громада?” – підкреслив Підлісний.

Колишній очільник Комісії у справах мирян УГКЦ відзначив, що сьогодні священику не треба переповідати Євангеліє, адже всі люди освічені і самі можуть прочитати. Він зауважив, що душпастир має пояснити людям, як жити кожного дня, якої позиції дотримуватися у тих чи інших складних морально-етичних питаннях і пояснювати ті чи інші явища з точки зору заповідей Христових.

Юрій Підлісний зазначив, живою парафія буде тоді, коли “буде живий парафіянин і живий парох”.

“Жива парафія - це для мене добре налагоджене літургійне життя, щоби люди приступали до сповіді, до причастя. Друга частина життя парафії - відвідати кожного, хто є на парафії. Зібрати всіх і дати зрозуміти, що ви є спільнотою”, - зауважив Підлісний.

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів відбувається в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.

Фото надане прес-службою Івано-Франківської Архієпархії

 

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: