У рамках 52 Міжнародного Євхаристійного конгресу, який проходить в Будапешті, відбулася екуменічна конференція на тему: "Християнське сьогодення та життя" для тринадцяти офіційних меншин, які проживають на території Угорщини. У заході взяли участь і представники угорської влади та політики.

Під час зустрічі духовенство кожної громади представляло своє церковне життя.

Українську громаду представляв священник для українців греко-католиків в Угорщині о. Дам’ян Габорій.

В своїй доповіді о. Дам’ян підкреслив, "що між угорцями та українцями є багато спільного: історія, традиція, культура, а навіть і духовність - перше монашество на території Угорщини приїхало з Києва спільно із Анастасією, донькою Ярослава Мудрого, королевою Угорщини, дружиною короля Угорщини Андраша І. Також, на території Угорщини, в Маріаповч, розташований історичний василіянський монастир, в якому сьогодні перебувають монахи з України".

Як зазначив душпастир, два народи мають одну дуже важливу харизму - хочуть молитися тільки на рідній мові.

"Сьогодні на території Угорщини мешкають понад 100 000 українців, які потребують духовної опіки. Душпастирська опіка наших вірних відбувається тільки в Ньїредьгазі, яку здійснює о. Андрій Белеканич, ЧСВВ із василіянського монастиря в Маріаповч. В Будапешті українська громада має велику потребу в своєму храмі, школі та садочку. Є велика потреба в душпастирях в інших містах Угорщини", - наголосив о Дам’ян.

За матеріалами пресслужби УГКЦ в Будапешті

Проща – це час, коли Бог в особливий спосіб діє у нашому житті і нагода подивитися на себе з боку: якою є моя віра, яким є моє християнство. Про це заявив Голова Пасторально-міграційного відділу владика Степан Сус під час проповіді у храмі Різдва Пресвятої Богородиці м. Самбора з нагоди початку XVI  Міжнародної пішої прощі мігрантів та їх родин з Самбора до Зарваниці. Вже другий рік через карантинні обмеження 10-денне паломництво відбувається у форматі онлайн з Богослужіннями у визначених храмах на шляху прощі.  

«Час прощі - особливий період у житті кожного паломника. Проща - це дорога. Ми йдемо різними дорогами, у різний час, за різних обставин, переживаючи різні виклики і труднощі. У час паломництва ми маємо нагоду подумати над своїм життям, більше дізнатися самих себе. У цей час ми залишаємо повсякденні клопоти і обов’язки і, подібно до Марії у сьогоднішній Євангельській історії, - сідаємо і слухаємо Господа. Час прощі – ще нагода подивитися на себе з боку: якою є моя віра, яким є моє християнство?» - зазначив владика Степан.

Єпископ також зауважив, що проща – це час молитви, адже у цей період ми молимося більше, ніж звичайно. Тим самим очищаємо свої думки і маємо нагоду у молитві поставити Богові питання, які нас турбують, довірити Богові те, що є складним, попросити у Господа певних рішень, щоби Він показав нам правильний життєвий шлях.

«Проща - це не лише наше зусилля і бажання рухатися вперед. Це час, коли Бог в особливий спосіб діє у нашому житті. Нашу прощу огортають дві святині, дві ікони Пресвятої Богородиці. Ми починаємо цю прощу біля стін Матері Божої Самбірскої і за 10 днів завершимо її біля стін Зарваницької ікони. Ми просимо Богородицю, щоби вона нас супроводжувала. Цьогоріч ми не будемо йти реально. Але кожен день нашого онлайн-паломництва - це нагода провести час по-іншому, подумати над своїм життям, більше помолитися.  Нехай ця Свята Літургія, ця молитва буде для нас виявом великого довір‘я до Бога. Віддайте себе під покров Матері Божої. В добру путь!» - звернувся до паломників владика Степан.

Єпископ також передав всім учасникам прощі вітання від Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, який “цей ранок думками і молитвами розпочинає паломництво разом з нами”.

Владиці Степану співслужили о. Богдан Добрянський, декан Самбірський, о. Антон Борис, координатор і духівник прощі, о. Андрій Комар, о. диякон Ігор Котенко, о. диякон Марко Коберинко.