Субота, 04 липня 2020

ПМВ ініціює проведення дослідження, щоби дізнатися реальну картину про кількість українських мігрантів у країнах Європи, їхню мотивацію і потреби. Про це заявив Голова ПМВ Владика Степан Сус під час онлайн-зустрічі з керівництвом Світового Конгресу Українців.

«Надзвичайно приємно зустрітися онлайн. Мав змогу бачити всіх наживо в різних обставинах. Дуже дякую за те, що ви робите. Наша основна ціль - дбати про душпастирську опіку над українцями, які виїхали в різні країни світу. Для нас важливо знати, де є українці і що ми можемо для них зробити. Існуюча статистика поверхова. Ми хочемо знати реальну картину і справжню статистику щодо українців-мігрантів, які є в Європі і поза межами. Будемо звертатися до СКУ допомогти таку статистику зробити», - зазначив єпископ.

Владика Степан зауважив, що існуюча статистика ООН і посольств не завжди відповідає дійсності і різниться між собою, а важливо знати реальну ситуацію в кожній країні.

Голова ПМВ розповів, що вже спілкувався з представниками аналітичного центру CEDOS щодо проведення такого дослідження. «Щоби зробити аналітику, де є українці, які є їхні потреби, якою була ціль їхнього виїзду у Європу, чи у них є бажання оселитися, чи вони збираються назад, яка мотивація навчання наших студентів за кордоном? Все це мусимо знати, щоби будувати подальшу стратегію. Дивимось не тільки на сьогодні, а й на завтра. Зрештою  хочемо подбати про те, щоби наші люди мали належну душпастирську опіку і чули себе частинкою української громади. Не розсіялися, а були одним цілим з усім світовим українським товариством. І розраховуємо в цьому питанні на допомогу СКУ, щоби ми могли зробити це дослідження. З нього скористають і наша Церква, і СКУ, і інші Церкви, щоби будувати нашу українську стратегію», - наголосив Владика Степан.

Директор Представництва СКУ в Україні Сергій Касянчук зазначив, що для СКУ важлива співпраця з ПМВ особливо в контексті трудової міграції українців до Європи і проведення досліджень діаспори.

«У нас тривалий успішний досвід співпраці з ПМВ і ми хотіли б тримати цей зв'язок і темп. Ми вважаємо, що УГКЦ є одним з наших головних партнерів. Церква – це духовний провід, моральні цінності, вона має кредит довіри і відіграє унікальну об’єднавчу роль, що може зміцнити наші громади», - зазначив Сергій Касянчук.

«Ми в Європі маємо стабільні сталі громади і називаємо їх вже діаспора. Ми розуміємо, що багато українців не будуть вертатися в Україну і будуть продовжувати життя у країнах, куди вони мігрували. І нам дуже важливо розробити таку стратегію, як їх не втратити у цьому технологічному світі без кордонів,  де люди асимілюються, втрачають свою національну і культуру ідентичність», - зазначив Регіональний віцепрезидент СКУ у Західній Європі Павло Садоха.

Він наголосив на необхідності започаткування сталого діалогу між громадськими організаціями і священниками.

«Ми, громадські організації, і Церква будуємо спільні громади. Водночас маємо випадки, коли немає розуміння між громадськими організаціями і священниками. Часто це трапляється через брак діалогу. Священник за кордоном має працювати не тільки як душпастир, а як дипломат, соціолог, лобіст українських інтересів», - зауважив Павло Садоха. І запропонував раз на триместр проводити зустрічі між душпастирем і лідерами громадських організацій, щоби вислухати один одного, спланувати події, подумати, що можна зробити разом і як одні одним можуть допомогти.

Павло Садоха також наголосив на важливості Форумів мігрантів, які проводить ПМВ. «Це дуже потрібні події. Вже після I Форуму у Фатімі, в якому взяла участь тодішня міністр освіти Лілія Гриневич, ми мали розв’язання важливого для нас питання з Міжнародною українською школою. Такі наші зустрічі мають практичне вирішення і для нас це дуже важливо. Тож потрібно розширювати цей позитивний досвід», - підкреслив віцепрезидент СКУ у Західній Європі.  

Перший віцепрезидент СКУ Стефан Романів у своєму зверненні зазначив, що успішність Церкви і громад – взаємопов’язане питання. І зауважив, що і душпастир, і миряни мають ефективно працювати – кожен на своєму місці.   

«Там, де є здорове керівництво громади і Церкви, - там найбільш успішні громади. Коли голова громади починає бути священником, а священник починає бути головою громади - тоді розпочинаються проблеми. Наш основний спільний меседж має бути таким: там, де є сильна Церква, - є сильна громада; там, де є сильна громада, – там буде сильна Церква», - наголосив Стефан Романів.

У відеоконференції також взяли участь секретар ПМВ о. Андрій Гах, регіональний віцепрезидент СКУ у Східній Європі Віра Коник і голова Товариства української діаспори у Греції "Українсько-грецька Думка", член робочої групи СКУ з питань української зовнішньої трудової міграції Галина Маслюк.

У День Зіслання Святого Духа на парафії Покрови Богородиці УГКЦ в Будапешті українські діти приступили до Першої Сповіді та урочистого Святого Причастя.

«Діти готувалися до цієї події протягом навчального року в рамках програми церковної Рідної школи.  Навіть під час карантинних обмежень навчання для школярів проходило на різних онлайн платформах» – зауважив душпастир для українців греко-католиків Угорщини о. Дам’ян Габорій.

Цього дня Божественну Літургію своїм співом прикрасив хор «Новус».

Після Служби Божої відбулося освячення зелених букетів, а потім Товариство української культури в Угорщині та українське самоврядування IXрайону в Будапешті організували святкування з виступом української співачки Уляни Молнар.

За словами катехитки Марії Втерковської, цього року в Будапешті будуть дві групи до Першої сповіді. Наступна група проходитиме підготовку до жовтня.

За матеріалами пресслужби УГКЦ в Угорщині

Голова ПМВ владика Степан Сус проголосив дату XV Міжнародної прощі мігрантів та їх родин до Зарваниці. Традиційне паломництво цьогоріч буде одноденним і відбудеться 16 серпня. Про це йдеться в декреті Голови ПМВ.

«В ім’я Святої, Одноістотної, Животворної і Нероздільної Тройці Отця, і Сина, і Святого Духа і на славу пресвятої Владичиці нашої Богородиці і пріснодіви Марії, прославлену в чудотворних іконах Зарваницької (XVII ст.) та Самбірської Богородиці (XVIII ст.), для духовного зросту та скріплення християнської віри українців греко-католиків, особливо мігрантів та їх родин, проголошую XV Міжнародну прощу мігрантів та їх родин до Зарваниці, яка відбудеться 16 серпня 2020 р. Б. У Господа вимолюю Божих ласк для належної організації та проведення прощі”, - зазначив владика Степан у декреті.

У документі наголошується, що паломництво відбудеться з дотриманням усіх карантинних вимог.

Засновником прощі мігрантів і її багаторічним духовним провідником був світлої пам’яті о. Василь Поточняк, виконавчий Секретар ПМВ.

Пасторально-міграційний відділ провів онлайн-зустріч для священників УГКЦ, які душпастирюють у Португалії, Іспанії, Литві, Греції, ОАЕ і Україні, з керівництвом Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ.

Секретар ПМВ о. Андрій Гах зазначив, що метою зустрічі було дізнатися про ситуацію з катехизацією у різних країнах, якими опікується ПМВ, і про потреби в катехитах.

На початку відеоконференції Голова Патріаршої катехитичної комісії, правлячий єпископ Едмонтонської єпархії УГКЦ владика Давид Мотюк підкреслив, що комісія покликана допомогти у служінні священникам.

«В Канаді, звідки я є, роками ці дві сфери - біблійний апостолят і катехизація - були звернені тільки до дітей. І часто ми забували, що наше паломництво до Царства Небесного продовжується після прийняття першого причастя. І тепер ми стараємось памятати, що ця дорога починається з народження дитини і триває до останнього дня земного життя.Ми, Катехитична комісія, є на ваше служіння. Всі наші думки і проєкти звернені до вас, - звернувся владика Давид до священників. - Ми можемо вам помогти, але ви також можете помогти і нам, і цілій Церкві, бо ми шукаємо найкращих практик, щоби УГКЦ в катехизації і Євангелізації ставала ще раз кращою».

У свою чергу заступник Голови Катехитичної комісії о. Назар Дуда зауважив, що комісія покликана плекати розвиток біблійного апостоляту і катехитичного служіння УГКЦ.

«Наше завдання - координувати і ділитися, і допомогти особам, задіяним у цьому служінні. Бути центром, який може обмінюватися різним досвідом. Кожна країна, кожна ваша парафія має свою специфіку. І ви найкраще знаєте, як служити і як розвивати, щоби всі наші вірні були охоплені катехитичним служінням», - підкреслив священник.

О. Назар представив діяльність Катехитичної комісії. Зокрема розповів про катехитичні програми Церкви для всіх вікових категорій, видання і переклад Біблії і катехизмів, посібники для дошкільнят (зокрема і відео-катехизми), документи Католицької Церкви щодо катехитичного вчення, проведення катехитичних таборів, формацію вірян.

«З жовтня у нас стартує програма дистанційного навчання вірян. Це вперше. Карантин нас  підштовхнув це зробити. І загалом у цей період ми зробили акцент на відео-катехизмі. На нашому сайті розміщені всі відео, є всі активні лінки», - додав священник.

ПМВ також виступив з ініціативою незабаром провести онлайн-зустріч з катехитами з різних країн, щоби вони дізналися, як сьогодні можна покращити і оновити свої знання через онлайн-курси і вебінари.

Наша спільна місія в цьому світі – бути носіями Святого Духа. Святий Дух оживлює наше життя, наповнює нас Божою ласкою і благодаттю, додає сили і витривалості. Святий Дух виправляє наші немочі, допомагає нам не лише бути Його храмом, а й ділитися Його дарами, які ми відкриваємо в собі, коли довіряємо життя Богу. 


На цьому наголосив Голова ПМВ владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископа, у своїх роздумах під час останнього дня Декади місійності. За словами владики Степана, бути християнином – означає довіряти Богові кожен день і щодня виконувати Його волю. Це також означає довіряти себе Святому Духу. Дозволити, щоб Він використовував нас для добра Церкви. Тому, каже він, ми всі, отримавши печать Святого Духа, стали не лише християнами, а й покликаними свідчити Бога в цьому світі.

Архиєрей наголосив, що апостолами мають бути не лише священники, монахи і монахині. Кожен, хто охрещений в Боже ім’я, хто прийняв Святого Духа, є також запрошеним свідчити Бога в цьому світі. «Слід пам’ятати, що християнами  почали себе називати не самі християни, а ті люди, що спостерігали за їхнім життям збоку. Тому ми, хто довірив себе Богу, повинні пам’ятати, що нашим покликанням є бути руками Бога в цьому світі, свідчити власну віру в Бога. Окрім цього, коли ми визнали себе християнами, то прийняли готовність наслідувати Ісуса Христа. А наслідувати Його означає творити добрі діла», – сказав владика Степан. «Маємо своїми вчинками і життям і способом прийняття світу щодня свідчити те, що ми є віруючими людьми. Ставши християнами, ми запрошені виходити із зони власного комфорту», – переконаний він.

«Замало свідчити про Бога у своєму середовищі. Нам потрібно йти у світ, де люди не є християнами. Маємо йти до тих, хто не ходить до Церкви, не вірить в Бога, не молиться. Нам треба йти до тих людей, які нас не сприймають і осуджують. Можливо, будуть з нас насміхатися. Нам треба йти до тих, хто сьогодні потребує любові й доброти. Ці люди потребують, щоб хтось був поруч із ними», – додав владика Степан.

На його думку, у таких маленьких і суто людських речах відкривається щось дуже особливе – наше свідчення віри. Це є свідченням того, що ми прийняли Святого Духа. Він нас закликає до дії: ділитися усіма дарами, які ми отримали в житті. «Тому бути християнином означає ділитися. Означає свідчити і невтомно проповідувати своїм життя Господа Бога. Сьогодні ми пригадуємо день нашого хрещення, коли Господь через руку священника поставив на нас печать Святого Духа. У цей день бажаю всім нам пам’ятати про наше покликання: свідчити Бога своїм життям і своїми вчинками», – сказав він.

Департамент інформації УГКЦ

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: