У рамках відзначення 200-го ювілею від дня народження Тараса Шевченка Пасторально-міграційний відділ УГКЦ оголошує Міжнародний конкурс мігрантської творчості «Емігрантські струни серця».

Конкурс проводиться для єдності та співпраці з закордонними українцями (мігрантами, заробітчанами) та їхніми родинами в Україні з метою церковної підтримки обдарованої української молоді, розвитку її духовних, інтелектуальних і творчих здібностей, виховання в молодого покоління любові до Церкви, України та родини.
Конкурс також покликаний звернути увагу парламенту України і суспільно-громадських організацій на українське трудове мігрантство та створення сприятливої для нього законодавчої бази.
На конкурс приймаються роботи мігрантів та їх родин, що проживають за кордоном та в Україні.
Конкурсна робота може бути представлена в таких номінаціях: малий прозовий твір (не більше ніж 2000 знаків); поезія (один вірш); малюнок (виконаний у будь-якій техніці).
У малій прозі і в поезії тематика робіт може бути така (на вибір): «У нас молитва єдина - Бог, Україна, родина»; «Молитва за Україну»; «За тебе Богу помолюся»; «Про тебе думаю, мій краю»; «Лист мамі»; «Сумую, батьку, без тебе»; «Мої солодкі бабуся й дідусь»; «Під рідними зорями»; «Одне Небо, один Бог і одна Україна»; «Моє рідне село»; «Родина»; «Я син землі, що пахне хлібом»; «Туга»; «До ровесника», «Журавлина доля»; «Єднаймося!»; «Церква-мама чекає».
До участі приймаються вірші й малі прозові твори, написані українською мовою.
Роботи потрібно надсилати на адресу ПМВ: вул. Різницька, 11Б/28-29, Київ 01011 (Україна); pmv.ugcc@gmail.com до 30 червня 2014 року.
Оголошення переможців та вручення призів відбудеться 24 серпня 2014 року.

Пасторально-місійний відділ УГКЦ презентував у Львові перший номер «Обіжника»,  довідник «Спільноти УГКЦ та громадські організації в країнах новітньої міграції» і підручник «Місіологія».

“Історично так склалося, коли українці виїжджали - в першу, другу, третю, і тепер четверту хвилю міграції, - Церква завжди слідом висилала душпастирів для підтримки наших людей, для їхнього духовного добра, щоби зберегти їх, як нарід, зберегти їх християнське коріння, щоби вони змогли легше інкультуризуватися в ту чи іншу культуру, а не асимілюватися”, - зазначив Голова Пасторально-місійного відділу УГКЦ, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ Владика Йосиф (Мілян), розповідаючи журналістам про діяльність Пасторально-місійного відділу.

Звіт праці цієї церковної структури власне і розміщено на сторінках журналу ПМВ УГКЦ «Обіжник». Як зазначив експерт Пасторально-місійного відділу, монах чину св. Василія Великого о. Мартин Хабурський, “Обіжник” - це перша спроба висвітлити діяльність ПМВ за останні два роки.

 “У цей номер увійшли рішення Синодів щодо створення ПМВ, його завдань і цілей. Видання містить календар подій, які відбулися протягом останніх двох років, де був організатором чи був задіяний наш відділ. Також в “Обіжнику” є матеріали зі спецкурсів з місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання  і інформація з семінарів для місіонерів, які працюють за кордоном. У кожному номері “Обіжника” буде дослідження про українство в різних країнах. Перший номер присвячений Казахстану. У статті розповідається про історію заселення українців у Казахстані, виникнення церковних громад і сучасний стан душпастирювання греко-католицьких священиків. Також в “Обіжнику” містимуться публікації про життя мігрантів, цікаві інтерв’ю і анонси щодо наступних подій”, - розповів о. Мартин.

Він додав, що “Обіжник” стане у нагоді для священиків і всіх вірних, як на міграції, так і в Україні. Наразі ПМВ готує другий номер видання.

Секретар ПМВ о. Андрій Гах представив довідник «Спільноти УГКЦ та громадські організації в країнах новітньої міграції», в якому подано інформацію про парафії УГКЦ за кордоном, громадські організації та іншу корисну інформацію.

“Ми довго збирали базу даних  з адресами, телефонами громад, координатами священиків у тих кранах, де проводиться душпастирська діяльність. У довіднику є коротка інформація про ту чи іншу країну, історія українців на тих теренах, дані про наші спільноти, корисні поради, посилання, веб-сайти”, - зазначив о. Андрій Гах.  

Він також додав, що ПМВ планує зробити таке видання щорічним, щоби оновлювати дані, які можуть змінюватися.

Владика Йосиф презентував журналістам підручник з місіології. “Це перша спроба систематизувати виклади в наших духовних семінаріях. Спецкурс читається вже кільканадцять років, а підручника до цього часу не було. Ми на основі праць  ректора Дрогобицької духовної семінарії о. Мироном Бендика видали “першу ластівку” для наших студентів. Оскільки щоби служити у світі нашим людям, вони мусять знати, як це робити, мати уявлення, що таке місія і як вона розвивалася в Україні і західних країнах, які існують підходи до місіонерства і місіонера”, - підкреслив єпископ.  

Владика переконаний, що “підручник стане у пригоді не тільки семінаристам, які готуються до пасторальної праці, а й священикам, потенційним кандидатам, які хочуть їхати служити нашим людям за кордоном”

У Ворзелі стартував другий тур духовно-формаційного семінару для підвищення кваліфікації отців-місіонерів, монахів і монахинь, які опікуються вірними в тих країнах, де немає церковних структур УГКЦ.

Семінар розпочався Архиєрейською Святою Літургією у Патріаршому соборі Христового Воскресіння у Києві. Очолив Літургію вл. Йосиф (Мілян), Голова ПМВ.

“Сьогодні серед нас є священики, які працюють для українських мігрантів у Європі. Це люди, які продовжують апостольську справу, щоби дати нашому народові розраду, щоби не дати йому впасти до кінця, щоби зберегти його людську національну і християнську гідність, - зазначив вл. Йосиф. - Ці священики може не мали надвисоких знань міграційного європейського права і не досконало володіли мовою, але вони поїхали, бо знали, що мали поділитися всім тим, чим Бог дарував їхню душу і серце”.

На місійному семінарі обговорюватимуться три головні теми: Євангелізація у місійному служінні, місійний дух парафії/спільноти в рамках Стратегії УГКЦ 2020 "Жива парафія - місце зустрічі з живим Христом", співпраця між місіонерами та проводом Церкви у місійному служінні. Водночас розглядатимуться питання духовного та морального вимірів служіння, молодіжного апостоляту, інформаційного простору та покликання Церков Київської традиції до місійного служіння.

Виконавчий секретар ПМВ о. Василь Поточняк розповів, що семінар складатиметься з трьох напрямків:

- духовний (молитва);

- діалогічно-повчальний (з промовами виступатимуть фахівці у сфері міграції і місійного служіння);

- дозвілля (дружні зустрічі, неформальне спілкування).

За словами о. Василя, метою семінару не є навчати священиків, які вже роками служать для українських мігрантів у різних країнах, місійності. Ціль заходу – подякувати цим людям за їхню працю, дізнатися, які особливості їхнього душпастирства за кордоном, які проблеми і перспективи вони вбачають і водночас познайомити священиків з різних країн між собою, щоби між ними розпочався діалог.

“Хотілося, щоб тут справді був пошук правдивої істини. Щоби ми ставили багато запитань і знаходили на них відповіді, - зазначив Голова ПМВ. - Сьогодні тут присутні священики, які знають, як служити українському мігранту, які хочуть це робити. Хай Бог бере провід і як великий і перший душпастир веде нас тими дорогами до наших людей, яким ми потрібні у різних країнах світу”.

Нагадаємо, семінар для підвищення кваліфікації отців-місіонерів, монахів і монахинь, які опікуються вірними в тих країнах, де немає церковних структур УГКЦ, триватиме до 1 серпня у Вищій духовній семінарії Пресвятого Серця Ісусового у смт Ворзель, що на Київщині. Тема другої сесії: “Виклики і проблеми у розвитку місійності УГКЦ”. Захід організований Пасторально-місійним відділом УГКЦ.

Відповідальність і підготовка наших священиків для служіння за кордоном, їх моральний авторитет, їх освіченість і креативність у підходах до такого душпастирства повинні бути дуже високими. Про це завив голова Пасторально-місійного відділу УГКЦ Владика Йосиф (Мілян), єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ під час лекції для семінаристів у рамках практичного курсу з місійного служіння в Тернопільській вищій духовній семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого, що при Марійському духовному центрі в Зарваниці.

“Щоби бути місіонером, недостатньо мати диплом і кілька сертифікатів. Тут мусить бути особливе покликання, з яким треба народитися і потім його розвинути”, - наголосив Владика Йосиф.

Голова ПМВ відзначив, що їхати на служіння за кордон – це завжди тяжкий труд, незалежно від країни перебування. І окреслив виклики, які найчастіше постають перед душпастирями УГКЦ на місійних теренах.

“Перший виклик - це вимога целібату. Пробуємо переконати Західний світ, що одружений священик нічим не гірший від целібсу. Якщо душпастирювати приїде одружений священик, то фактично приїде два в одному - і ці двоє зможуть зробити більше для наших людей, ніж один священик. В ідеалі так би мало бути”, - зазначив Владика Йосиф.

Ще однією небезпекою єпископ назвав біритуалізм, до якого іноді вдаються священики УГКЦ на Заході. “Він служить у католицькому костелі і часто праця для Римо-католицької Церкви бере верх – він не має часу служити нашим людям. Нібито від РКЦ отримує утримання, але втрачається для нашої Церкви. Треба мудро поступати і розуміти, що тебе послав єпископ, щоби ти послужив рідному народу”, - підкреслив голова ПМВ.

Владика відзначив, що дуже важлива для священика на місійних теренах креативність і второпність, велика любов до людей і розуміння їхніх проблем.

Він також розповів семінаристам про потреби душпастирювання у Київській архиєпархії, зазначивши, що вони не відрізняються від потреб Західної України. “Київська архиєпаріхя - це не місійні терени. Це рідна земля. Тільки ментальність трохи інша”, - зазначив Владика.

Голова ПМВ наголосив, що початки завжди важкі, але якщо Бог заклав у людину покликання місіонера, то від цього покликання не втекти.