Середа, 20 вересня 2017

Голова катехитичної комісії Івано-Франківської архієпархії сестра Юліана Дзюбата розповіла учасникам спецкурсу місійного служіння, що триває в Івано-Франківську, про особливості катехитичної праці, вимоги до катехитів і роботу катехитичної комісії.

“Ми вчимося передавати віру. Те, що приймає Синод і ухвалює Блаженніший, ми маємо ухвалити на місці. Наше завдання - праця з катехитичними школами, катехитами, ми також дбаємо про формацію катехитів. Влаштовуємо з ними прощі, конференції, засідання, паломництва. Якщо у 2011 році на паломництві у нас було 200 дітей, то кожного наступного збільшувалося на сто. Іноді кількість дітей сягала 2000”, - зазначила сестра Юліана.

Вона відзначила, що єпископ кожного року надає благословення на катехитиче служіння протягом року. І кожен катехит має бути належним чином підготовлений і пройти відповідні реколекції. “Проводимо навчальні семінари для катехитів, готуємо їх до літніх таборів. Катехити мігрують, особливо молоді, одружуються переїжджають на інші терени. Якщо їдуть за кордон, то працюють там і допомагають нашим священикам у катехизації”, - зауважила Голова катехитичної комісії Івано-Франківської архієпархії.

Говорячи про особи катехитів, сестра відзначила, що це люди різного віку і соціального статусу, деякі мають педагогічну освіту, деякі – технічну, їх вишколюють кілька факультетів, а після отримання диплому вони гуртуються навколо катехитичної комісії. “Як правило, це люди, які горять, іноді більше, ніж самі парохи. Вони віддано працюють і знають, що роблять і для кого. Вони дуже жертвенні люди і навіть маленьку нагороду, яку отримують, намагаються вкласти у дітей, яких виховують”, - підкреслила сестра Юліана.

Вона відзначила, що в межах Івано-Франківської архієпархії діє 50 катехитичних шкіл і зареєстровано 170 катехитів. “Я спостерігаю зростання кількості катехитів і катехитичних шкіл. Потроху, але зростає. В цій справі головне - постійна праця. Якщо ми не будемо навчати, не будемо катехизувати, то наші Церкви будуть порожні. Діти хочуть вчитися, і якщо ви, майбутні священики, їх собі виховаєте, то будете мати на парафіях підлітків, молодь і далі своїх парафіян. Ми катехизуємо дітей від 3 років і до смерті. Немає такого вікового обмеження, щоби ми не могли ділитися своєю вірою”, - зазначила сестра Юліана.

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів відбувається в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.

Фото надане прес-службою Івано-Франківської Архієпархії

Учасникам спецкурсу місійного служіння, що триває в Івано-Франківську, розповіли про особливості служіння та виклики у Донецькому і Луцькому екзархатах та у Київській архієпархії.

Так, Канцлер Київської архієпархії прот. Василь Чудійович розповів про душпастирство на Центральній Україні. "На Центральній Україні ми є чимсь новим. Але ми там не нові. Ми повертаємося до джерел, де ми колись існували", - підкреслив о. Василь. Він відзначив, що за статистикою, все більше галичан приїжджає до Центральної України, особливо до Києва. І Церква має це враховувати.

Священик розповів, що у Київській архієпархії налічується 96 парафій. Переважно вони розташовані у містах. Лише 15 парафій - у селах. 26 парафій мають храми. 30 наразі будують. 40 парафій моляться у пристосованих приміщеннях. “Більшість з них не мають земельної ділянки, щоби почати будувати храм. Це також великий виклик. Землю у Києві і обласних центрах не дуже хочуть давати УГКЦ. Хоча ми над цим працюємо”, - відзначив о. Василь Чудійович.

Він зауважив, що населення Київської архієпархії - більше 11 млн. осіб. В архієпархії душпастирюють 103 священика. "Як ми плануємо розвиватися у найближчі роки і десятиліття? Блаженніший Любомир, коли переносив свій осідок до Києва, чітко сформулював стратегію нашого розвитку: УГКЦ мала б бути присутньою у кожному, хоча б у кожному районному центрі України. Щоби виконати наказ Блаженнішого, нам треба відкрити як мінімум ще 94 громади", - зазначив Канцлер Київської архієпархії.

За рік, відзначив священик, в архієпархії відкривається близько 10 громад.

Говорячи про створення нових громад, він відзначив, що священик, приїхавши на цілком нову територію, найперше активно використовує соціальні мережі. "Через таку євангелізацію за допомогою Фейсбуку ми відкрили 5 громад", - відзначив о. Василь.

Канцлер Київської архієпархії також відзначив, що коли ядро майбутньої громади сформоване, потрібно здійснювати соціальне служіння: відвідати сиротинець чи престарілих. "Від цього служіння можна відштовхнутися і розвивати нашу Церкву. Коли ядро налагоджене - даємо священика на постійно, він реєструє громаду і починає шукати земельну ділянку для будівництва храму", - розповів священик.

У свою чергу координатор місійної діяльності Донецького екзархату о. Тарас Буричко розповів про сучасний стан Донецького екзархату.
Він зауважив, що у 2012 році брав участь у спецкурсі ПМВ з місійного служіння і планував душпастирювати у Донецькому екзархаті. І власне так і сталося. "Дуже важливо знати, чого ми хочемо. Треба поїздити максимально і подивитися, де я хочу служити", - зазначив о. Тарас.

Священик зауважив, що Донецький екзархат складається з 4-х деканатів: Дніпровський, Запорізький, Донецькій (який включає всю Луганську область і частину Донецької) і Краматорській (частина Донецької області). У Краматорському деканаті найбільше розвинуто душпастирство УГКЦ - Церква представлена у 6-ти з 7-ми райцентрів.

Говорячи про служіння на окупованих територіях, о. Тарас відзначив, що священики УГКЦ служать у Донецьку, Горлівці, Харцизьку і Луганську. "Стратегія у нас для всіх – Христові слова: "Йдіть і навчайте".

На Великдень прийшли до нашого священика у Донецьку представники ДНР і питають: "коли богослужіння?" Він сказав. Вони прийшли вночі, подивилися, що не багато людей святять паски. Вони не розуміли, що ще зранку буде богослужіння і так само свячення паски. І уявіть - Донецьк, ДНР і прийшло до нас на Великдень 500 людей. Через деякий час представники ДНР знову приходять до священика і питають: "чого у вас стільки людей було?" А священик каже: "не знаю, у них спитайте", - розповів координатор місійної діяльності Донецького екзархату.

"Відкиньмо страх і знаймо, що ми потрібні зараз на місійних теренах, де є наші люди. Повірте, що цей стан може змінитися через декілька років. І у тих містах, де нас чекали, люди скажуть: "ми вже пішли до іншої Церкви". Тож місійні потреби важливо задовольняти зараз. Якщо підете у Донецький екзархат - будемо раді вас бачити", - звернувся до семінаристів о. Тарас.

Канцлер Луцького екзархату о. Сергій Василів також розповів учасникам спецкурсу про структуру екзархату і особливості служіння. Так, Луцький екзархат був створений у 2008 році і охоплює дві області - Волинську і Рівненську - і поділяється на 3 деканати.

"Кожного з вас цікавить утримання, хата, машина. Браття, все буде. Звичайно, що не зразу, а поступово, - зазначив о. Сергій. - Коли я прибув на парафію, яку владика просив зорганізувати, то вона починалася з 4 людей. Півроку відвідували нашу каплицю лише 4 людини. Через кілька років збільшилася до 40 і згодом більше. Завдання священика на місійних теренах - це власне відкрити Бога, який є милосердний, який не б’є, не карає, а який любить, пригортає, прощає".

Він наголосив, що важливо не боятися йти на місійні терени. "Христос дуже коротко казав Апостолам, коли вони питали: "Господи, де перебуваєш?" "Прийди і подивися". Запрошую вас на Волинь, щоби ви побачили, як виглядає служіння на теренах Волині", - закликав священик учасників спецкурсу.

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів відбувається в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.

Фото надане прес-службою Івано-Франківської Архієпархії

Заступник Голови Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур о. Любомир Яворський розповів учасникам спецкурсу місійного служіння, який ПМВ проводить в Івано-Франківську, про капеланське служіння в умовах війни на Сході України.

"Я військовий капелан вже 11 років. Церква, дбаючи про різні сфери служіння, дивиться наперед. Війна в Україні триває три роки, а Блаженніший Любомир докладав великих зусиль, щоби був створений депаратмент у справах душпастирства силових структур у Києві ще у 2006 році. І з того часу ми творили мережу і в кожній єпархії ми створили головних військових капеланів, а вони створили біля себе осередки військового капеланства", - зазначив о. Любомир.

Він відзначив, що на початку війни на Сході України у зоні АТО були тільки військові капелани УГКЦ. Крім того, капелани УГКЦ допомагали українським військовим виїжджати з анексованого Криму.

Говорячи про втрати Украіни у російсько-українській війні 2014-2017, о. Любомир зазначив, що загинуло 3465 осіб; понад 9,5 тис - поранено; близько 1,3 трлн грн - матеріальних збитків; понад 2 млн - вимушених переселенців.

Священик розповів, що на сьогодні в УГКЦ 160 капеланів. Найбільше - 18 осіб - представники Тернопільсько-Зборівської архієпархії. "Станом на квітень 2017 року ми провели близько 600 ротацій у зоні бойових дій. Кожен священик перебував у зоні АТО мінімум 30-45 днів, - зазначив о. Любомир. - Ми побудували 22 каплиці в зоні АТО. Їх починали будувати військові. Є різні каплиці, є дуже гарні, є каплиці-бліндажі".

Заступник Голови Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур також розповів про душпастирське та соціальне служіння капеланів УГКЦ для місцевого населення у зоні АТО.

Крім того, військовий капелан відзначив, що Департамент організовує вишколи та з'їзди капеланів, реабілітацію капеланів, табори для дітей військовослужбовців (близько 200 дітей взяли участь у таборах на Одещині і Прикарпатті).

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів відбувається в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.

Фото надане прес-службою Івано-Франківської Архієпархії

Прес-секретар Київської архієпархії о. Андрій Боднарук розповів учасникам спецкурсу місійного служіння, який триває в Івано-Франківську, про роль мас-медіа як засіб нової євангелізації в умовах міграції.

"На фоні кібератак, які були останнім часом в Україні і світі, розуміємо, що мас-медіа важливі. І висновок, який можемо зробити після вірусу Petya, - ми маємо стояти на сторожі того, щоби жоден духовний "вірус" не добрався до людських душ", - відзначив о. Андрій.

Він підкреслив, що священик має йти в ногу з сучасним суспільством, бути поінформованим і передбачити, що буде відбуватися завтра. Бути в курсі нових трендів, не бути старомодним. "До сучасного покоління, особливо до молоді, треба говорити сучасною мовою. Це є нова євангелізація. Ми говоримо те саме Євангеліє, яке Христос нам залишив, але його ми повинні передати мовою, зрозумілою для сучасних людей. Тож йдучи на місійні терени, маємо чітко усвідомити засоби, завдяки яким можемо промовити до сучасної людини", - зазначив прес-секретар Київської архієпархії.

Він відзначив, що сьогодні друковані ЗМІ вже не такі популярні і більшість людей отримують інформацію з мережі Інтернет. Тож священику у своїй праці треба це враховувати. "Будете організовувати події на парафії - про них треба писати, говорити і дбати, щоби вони були висвітлені у ЗМІ. Часто про події люди дізнаються з соціальних мереж. Якщо у священика Фейсбук-сторінка мовчить - значить на парафії нічого не відбувається. Треба бути там, де люди. А багато людей сьогодні у соціальних мережах, зокрема у мережі Фейсбук", - зазначив о. Андрій.

Прес-секретар Київської архієпархії відзначив, що кожна парафія сьогодні повинна мати сайт і бути представленою у Фейсбуці і на Google maps. Адже більшість людей про розклад богослужінь, часи сповіді і всю необхідну інформацію про парафію шукає насамперед в Інтернет.

Він також розповів семінаристам структуру написання анонсів і новин і відзначив, що заголовок відіграє велику роль і він має бути цікавим, таким, що "зачіпає". О. Андрій також порадив майбутнім священикам знайти на парафії людину, яка буде писати новини.
Він закликав священиків бути публічними, виступати на радіо і телебаченні. По можливості завести Youtube-канал.

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів відбувається в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.

Фото надане прес-службою Івано-Франківської Архієпархії

Екзарх Одеський і Кримський Михаїл Бубній поділився з учасниками спецкурсу місійного служіння своїм особистим досвідом і розповів про виклики і особливості душпастриства на теренах Південної України.

“Перед тим, як мене хіротонізували на владику, я служив як священик, як монах у згромадженні отців-редемптористів. Це місійне згромадження в Католицькій Церкві. Митрополит Андрей Шептицький у 1913 році побачив служіння бельгійських редемптористів-місіонерів у Канаді, коли він там відвідував наших мігрантів, побачив, як вони працюють серед емігрантів, вивчив їх харизму і захотів, щоби ці місіонери прибули до його митрополії. Тут вони заснували свою провінцію, і з тієї провінції на сьогодні вже дуже багато ченців реалізували себе в житті. Сьогодні в Україні маємо 7 єпископів-редемптористів, які трудяться по єпархіях і архієпархіях”, - зазначив владика Михаїл. - Харизма нашого згромадження диктувала, щоби навчити нас, як бути Апостолом і місіонером”.

Екзарх Одеський і Кримський розповів, що до семінарії у Польщі, де він навчався, часто запрошували місіонерів з різних країн, зокрема з Африки, Азії, Південної Америки, бо священики з Польщі працюють на різних континентах. Вони розповідали про місійне служіння, про культуру і виклики, про те, як люди на місійних теренах чекали їх і з відкритим серцем приймали слово Боже.

“Коли я закінчив семінарію, для мене служіння було поняттям місіонерським. Тобто нас виховали з таким розумінням: де Церква потребує - туди ти повинен бути готовий піти”, - зазначив єпископ.

Він розповів, що перші кроки служіння проходив на Галичині. “І я навіть не міг собі подумати, що Господь захоче мене послати до Одеси, в якій я до того часу ніколи не був. Для мене ті південні терени були далекі і незнайомі”, - поділився владика Михаїл.

Коли я працював у Галичині, де є традиція, де побудовані церкви, де є все – семінарія, родина, друзі, знайомі, - я чувся добре, чувся звичайним священиком і мені було приємно і радісно, що люди так чисельно приходить до храму, причому не тільки по неділях і святах. Коли я почав служити там як єпископ і разом зі священиками відвідувати ті маленькі громади, служити у нових храмах, каплицях або пристосованих приміщеннях, я зрозумів, що таке бути апостолом. Каже Христос: “Ідіть, і зробіть учнями усі народи”. Це дійсно завдання кожного священика - бути готовим йти, йти туди, де церква потребує”.

Єпископ розповів про структуру Одеського і Кримського екзархатів. Так, Одеський екзархат складається з 4-х областей: Одеська, Миколаївська, Херсонська і Кіровоградська, а до Кримського екзархату входить вся АР Крим. Загальна площа Одеського екзархату складає 110 тис 957 км кв., водночас загальна площа Україна 603 628 км кв. “До порівняння, площа трьох галицьких митрополії майже втричі менша і складає 49 584 км кв”, - зауважив владика. Населення екзархату складає понад 5,5 млн осіб.

Він відзначив, що УГКЦ найбільш розбудована у Херсонській області, а найменше – у Кіровоградській. “Ще багато потрібно засновувати. Парафій немає, а наші люди є. Це переселенці з Галичини. У деяких селах більшість складають галичани. Дуже багато потрібно, щоби розвинути нашу Церкву на тих теренах. Ця територія чекає своїх місіонерів, свою паству”, - наголосив владика Михаїл.

Говорячи про Кримський екзархат, владика відзначив, що з його призначенням єпископом саме сталася анексія Криму. “До анексії там було 11 парафій. Коли сталася анексія? дуже складно було втримати ті парафії, дуже великий був психологічний тиск. Тому одружені священики, які там працювали, попросилися виїхати з Криму. Говорили з Блаженнішим, зі мною. Дуже складна тоді була ситуація, непевна. Не знали, що буде з їхніми родинами, як з ними поводитимуться окупанти. Тому вони виїхали, крім одного. Залишився о. Богдан Костецький, який має четверо дітей і до сьогодні там працює. Він єдиний, хто не побоявся, залишився і допоміг мені перереєструвати парафії”, - зазначив Екзарх Одеський і Кримський.

Владика розповів, що всі релігійні організації у Криму змусили перереєструвати згідно з російським законодавством.

“Коли ми подали документи, нам зразу відповіли негативно і неофіційно сказали: якщо хочете зберегти парафії – вам треба поміняти назву. Українська і Греко-Католицька - не піде. Після консультацій з Апостольським Нунцієм і Апостольською Столицею ми дійшли висновку, що краще змінити назву, аніж втратити парафії і залишити вірних. Тому перереєстрували ці парафії як католицької церкви візантійського обряду. І нам вдалося 5 основних парафій перереєструвати: у Керчі, Євпаторії, Сімферополі, Ялті і Севастополі. Недавно вдалося перереєструвати екзархат. І тут я бачу велике Боже провидіння, бо документи з перереєстрації екзархату я отримав 12 травня. А 13 травня ми святкували 100-ту річницю Фатімських об’явлень - Марія, яка просила про навернення Росії. Для мене особисто це є великий знак з Неба”, - підкреслив єпископ.

У Кримському екзархаті на сьогодні душпастирюють 4 священика – один одружений, як вже зазначалося, і три ченці.

Владика благословив учасників курсу і запросив семінаристів на служіння до Одеського екзархату.

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів відбувається в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.

Фото надане прес-службою Івано-Франківської Архієпархії

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: