П'ятниця, 20 липня 2018

Для українців на міграційних теренах дуже важлива духовна підтримка і вони чекають на свого священика. Про це заявив секретар ПМВ о. Андрій Гах під час VIII практичного спецкурсу ПМВ з місійного служіння для семінаристів, який розпочався у Зарваниці.

Кожна єпархія має свої деканати, парафії і кожен з вас вже може думав про місце майбутнього служіння. А цей спецкурс для того, щоби представити інше служіння, може трохи незвичне для вас, - це те саме служіння для наших вірних, але поза межами своїх домівок і навіть поза межами Батьківщини, - зазначив о. Андрій, звертаючись до семінаристів.

Секретар ПМВ підкреслив, що потреба у священиках УГКЦ в країнах, якими опікується ПМВ де немає ієрархічних структур УГКЦ, дуже актуальна.

Це переважно країни Центральної, Східної і Західної Європи та Сходу. Наразі ситуація така, що є потреба всюди і всюди потрібні добрі священики. Наші люди, які виїхали за кордон, прагнуть бути присутніми на Богослужінні, чути рідну мову, поспілкуватися зі священиком, посповідатися. Коли ми з Владикою Йосифом Міляном здійснюємо душпастирські візити в різні країни і зустрічаємося з громадами, то всі просять священика напостійно. Для тих людей важлива духовна підтримка. І наш курс - це ніби зерно, яке може проросте і хтось з вас згодом поїде на служіння до Казахстану, Португалії або іншої країни, де є наші люди, - зауважив отець Андрій.

Священик також відзначив, що ПМВ дбає не тільки про формацію вихованців семінарій, а й майбутніх їмостей саме тому на три дні курсу запрошені дівчата семінаристів, які планують послужити Церкві в одруженому стані. Своїм досвідом з ними ділитимуться дружини священиків, які проживають на міграційних теренах.

Ми бачимо велику потребу у капеланському служінні - це дуже потрібний і благородний вид служіння. Про це заявив заступник Голови Департаменту Патріаршої Курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України  о. Любомир Яворський під час VIII практичного спецкурсу ПМВ з місійного служіння для семінаристів, який триває у Зарваниці.

Моє капеланське служіння розпочалося у 2006 році, коли Блаженніший Любомир Гузар, далекоглядно дивлячись, попросив владику Михаїла Ковтуна, щоби у Києві був департамент військового капеланства. Тоді ніхто не розумів, що таке військове капеланство. У серпні 2006 року після паломництва до Зарваниці Блаженніший Любомир сказав мені: “Ви мусите відвідати кожну військову частину”. А там не чекали військових капеланів. Мені тоді було 25 років і треба було будувати те капеланське служіння, - зазначив о. Любомир.

Він відзначив, що згодом при Міністерстві оборони створили Раду душпастирської опіки, в яку увійшли 7 конфесій.

УГКЦ завжди були промоутером у капеланському служінні. У 2014 році наші священики були першими і найчисельнішими, які поїхали у зону бойових дій на Сході України.Коли розпочалася війна, у нас в УГКЦ було 47 військових капеланів. На сьогодні наша Церква має 600 ротацій у зоні бойових дій - це приблизно 170 військових капеланів, - зазначив заступник Голови Департаменту Патріаршої Курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України.

Отець Любомир розповів, як розвивалося це служіння. Так, священики, в яких на парафіях були мобілізовані хлопці, хотіли відвідати своїх парафіян у зоні бойових дій провести Літургію, посповідати, - і у такий спосіб починали здійснювати капеланське служіння.

Він також відзначив, що на Сході України в зоні проведення АТО священики УГКЦ будують каплиці. Вже поставили 27 каплиць, зокрема 4 каплиці-бліндажі у Луганській області.

Ми бачимо велику потребу у капеланському служінні - це дуже потрібний і благородний вид служіння”, - підкреслив о. Любомир.

Священик відзначив, що капеланське служіння відбувається не тільки на війні.

Так, військові капелани проводять табори для дітей військовослужбовців. За 4 роки в таких таборах, які організовують в Одесі та Карпатах, взяли участь близько 1500 дітей.

Особливе служіння - для поранених. Там треба більше слухати, а не говорити. Коли ми приходимо у шпиталі, ми кажемо лікарям, що ми - ваші колеги. Ви лікуєте тіло, ми душу. Якщо хлопець втратив кінцівки, то лікар вже нічого не зробить і тут потрібна робота священика, - зазначив військовий капелан.

Крім того, військові капелани опікуються родинами загиблих на війні і звільненими полоненими.

У Зарваниці розпочався VIII практичний спецкурс ПМВ УГКЦ з місійного служіння для семінаристів передостаннього року навчання. У спецкурсі беруть участь близько 90 вихованців всіх семінарій УГКЦ в Україні.

У перший день курсу Голова ПМВ Владика Йосиф Мілян розповів семінаристам про діяльність Пасторально-міграційного відділу та про потреби Київської архієпархії.

Владика відзначив, що ПМВ опікується 44 країнами світу, де немає ієрархічних структур УГКЦ, і дбає про те, щоби забезпечити духовні потреби вірних на тих теренах.

“Близько 20 країн ми охопили своєю увагою і там чи стабільно, чи час від часу є душпастирство для наших вірних, в інших ми постійно моніторимо ситуацію і намагаємося розвинути служіння. Йдеться не тільки про країни Європи. Є і Схід – наприклад, маємо 2 парафії в ОАЕ (Абу-Дабі і Дубаї). Позаминулого року на Великдень прийшло на Службу Божу в Дубаї понад 1000 людей. Маємо запрошення до Шанхаю, Японії. Була “вилазка боєм” до ПАР, де є багато наших жінок. Отець Ігор Головко, який душпастирює в Австралії, повертаючись з Європи відвідав нашу громаду і відслужив нашим людям Святі Літургії у ПАР. Тепер готуємо візит до ПАР від ПМВ”, - розповів Владика Йосиф.

Єпископ відзначив, що ПМВ тісно співпрацює МЗС, зокрема з відділом, який опікується українцями за кордоном. Він відзначив, що під час душпастрських візитів в різні країни обов’язково зустрічається з місцевими ієрархами Римо-Католицької Церкви, представниками Посольства або консульства України, громадських організацій українців і українських шкіл.

Голова ПМВ наголосив, що УГКЦ приділяє значну увагу питанню духовної опіки вірних за кордоном. “Церква завжди супроводжує свій народ. У Стратегії розвитку УГКЦ-2020 відзначається, що Церква буде супроводжувати своїх вірних, де б вони не були і скільки б їх не було. І ми це пробуємо робити”, - підкреслив владика Йосиф.

Голова ПМВ зауважив, що спецкурс покликаний практично  представити семінаристам душпастирство на міграційних теренах.

“Якби доля випала, щоби ви бажали послужити в Іспанії, Португалії, Греції, на Кіпрі, у ПАР, країнах Балтії, - то можу сказати, що нам треба багато священиків, на яких чекає наш народ  в різних куточках світу. Але це мають бути духовні особи, які будуть жертвенно служити Богові, Церкві і рідному народові”, - звернувся єпископ до семінаристів.

Владика Йосиф також наголосив на необхідності розвитку служіння для українських студентів, яких все більше виїжджає на навчання в країни Європи, зокрема до Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії, Італії та інших.

Розповідаючи про потреби у Київській Архиєпархії, Голова ПМВ відзначив, що вона охоплює 5 областей: Київську, Житомирську, Вінницьку, Черкаську і Чернігівську.

“Маємо понад 130 священиків і близько 90 парафій, будуємо 33 храми. У Патріаршому Соборі на одній Літургії в неділю може бути 1000 людей. Вже цього року ми можемо прийняти 10 священиків. Але це мусять бути ентузіасти, готові щодня правити Службу Божу”, - зазначив Владика Йосиф.

Папа Франциск зустрівся з учасниками 91-ї Пленарної Асамблеї R.O.A.C.O. (Ради Організацій, що допомагають Східним Католицьким Церквам), яка відбувалася у Римі. УГКЦ на засіданні представляв Голова ПМВ владика Йосиф Мілян.

Як повідомляє Радіо Ватикану, під час аудієнції в Апостольській столиці, Глава Католицької Церкви вручив членам R.O.A.C.O. промову, в якій подякував за конкретну солідарність, підтримку та сприяння Східним Католицьким Церквах у їхніх місії свідчення та євангелізації.

Під час аудієнції Папа звернув увагу на великі страждання християн на Близькому Сході й на зменшення їх кількості в регіоні, який є «колискою християнства». Глава Католицької Церкви подякував за допомогу й турботу про Близький Схід, адже там існують давні християнські Церкви з їхніми традиціями та богословською та духовною спадщиною, яку необхідно зберегти.  За його словами, на цих землях панує великий гріх «прагнення влади» та гріх війни, через що страждають найбідніші. Але є також наш спільний гріх, що полягає в непослідовності між вірою і життям. У цьому контексті Папа особливо закликав тих людей, які проповідуючи вбогість, ведуть невідповідний стиль життя, аби вони ділилися із цими братами й сестрами.

Говорячи про Східні Католицькі Церкви, Папа відзначив, що вони є живими свідками апостольських часів, і покликані в особливий спосіб зберігати та поширювати іскру вогню П’ятидесятниці: покликані кожного дня наново відкривати власну пророчу присутність в тих місцях, де вони перебувають, починаючи від Єрусалиму, Святого Міста, ідентичність і особливе покликання якого залишається незмінним, незважаючи на різні труднощі та політичні дискусії, а присутність християн є не надто численною.

Папа побажав, щоб з тих святих місць, де мрія Бога здійснилася у Таїнстві Воплочення, Смерті та Воскресіння Ісуса Христа, вийшов оновлений дух мужності, який оживить християн Святої Землі та Близького Сходу для усвідомлення та виконання їхнього особливого покликання. Сини та доньки Східних Католицьких Церков, дякуючи також допомозі R.O.A.C.O., мають змогу давати свідчення того, що й сьогодні ще варто жити та терпіти за Євангеліє, навіть будучи меншістю та переслідуваними; адже Євангеліє – це радість та життя людей усіх часів.

На завершення зустрічі Святіший Отець ще раз подякував членам R.O.A.C.O. за те, що вони конкретними жестами милосердної любові підтримують життя та діяльність Східних Католицьких Церков та Наступника святого апостола Петра у його місії задля єдності усіх християн. «Найдорожчі, нехай постійна Божа допомога завжди супроводжує вас у вашій діяльності. Від щирого серця уділяю усім вам Апостольське благословення, яке поширюю на Організації, які ви представляєте, та ваші родини і спільноти, до яких належите», – закінчив свою промову Папа Франциск, просячи також молитись за нього.

Голова ПМВ владика Йосиф Мілян на пленарному засіданні R.O.A.C.O. (Ради Організацій, що допомагають Східним Католицьким Церквам) у Римі представив ситуацію українських мігрантів в Центральній та Західній Європі.

Владика відзначив, що із зростанням наших громад за кордоном зростає необхідність добре приготованого клиру. Тож ПМВ шукає кандидатів і є посередником та гарантом між двома єпископами - тим, який відпускає, та тим, який приймає. ПМВ випрацював трьохсторонню угоду для кандидата та єпископів щодо прийняття до праці, а також документ-контракт з правами та обов’язками священика душпастиря за кордоном «правильник скерування і відкликання священика на служіння за кордоном».

“Справа специфічного вишколу священиків та семінаристів, призначених на служіння за кордоном, є нагальною і пріоритетною нашою турботою. Наше завдання - приготувати священика з огляду на знання мови, культури і традиції латинської Церкви. Маємо добрий досвід у Іспанії та Португалії із семінаристами. Місцеві Єпископи їх прийняли на навчання в свої семінарії. Формуючись в тому контексті, в майбутньому вони зможуть служити як для вірних УГКЦ, так і для вірних в тих дієцезіях”, - зазначив Владика Йосиф.

Кожного року, відзначив єпископ, щоб допомогти душпастирям та катехитам, ПМВ організовує для них щорічні сесії формаційних семінарів.

Також, наголосив Голова ПМВ, на нинішньому етапі зростання і розширення наших спільнот в країнах Центральної і Західної Європи є пріоритетним питання власних приміщень. “Болючою темою є місця для богослужінь та катехизації. У Центральній і Західній Європі ми не маємо власних сакральних споруд і зазвичай користаємо з милосердя місцевих спільнот. В таких храмах богослужіння відбувають почергово, але неодноразово стають причиною конфліктів та непорозумінь. Якщо для Богослужінь ми ще можемо знаходити відповідні години, щоб не перешкоджати у літургійному житті вірним Латинського обряду, які гостинно нас приймають, то по відношенню до катехизації і християнського формування в своєму обряді наших дітей та молоді маємо великі труднощі. Якщо не шукатимемо, як зарадити цьому якнайшвидше, ми просто втратимо дітей, а в майбутньому не матимемо молоді”, - підкреслив Владика Йосиф.

Говорячи про небезпеки для спільнот, Голова ПМВ відзначив, що труднощі є як внутрішні, так і зовнішні.

Так перша внутрішня складність стосується клиру і національного координатора згідно з приписами Інструкції «Erga migrantes...». “На початку була співпраця між Церквою, яка приймала, та Главою УГКЦ. На сьогодні ця вказівка інструкції ігнорується. В цьому питанні необхідний більший діалог між нашими Церквами. Багато чого залежить від чисто людського фактору. Душпастирство мігрантів є спільною справою, через що співпраця між Церквою «відбуття» і Церквою «прибуття» мігрантів є просто необхідною і конечною”, - зауважив єпископ.

Іншою внутрішньою проблемою має більше культурно-політичну складову, відзначив Владика Йосиф. “У контексті подій в Україні (четвертий рік триває війна) чимало людей приходить до нашої церкви за кордоном та ідентифікується з нею тому, що розділяє ті самі цінності, ту саму соціальну доктрину. Дуже часто фіктивні громадські організації, які, замість дбати про єдність спільноти, через політичні переконання її розділяють. Тому роль священика є дуже важлива. Своєю працею і християнським свідоцтвом він зберігає спільноту від поділу, а часто запобігає йому. В цій ситуації намагаємося зарадити нашими ініціативами, однією з них є Форум для Українських мігрантів Центральної та Західної Європи”, - зазначив Голова ПМВ.

Він також наголосив на необхідності організації служіння для українських студентів - і це є ще не опанована царина і виклик для Церкви. Адже за даними українських досліджень на навчання за кордоном на 2016 рік виїхало понад 66 тис осіб.

“Третьою внутрішньою проблемою спільноти є неможливість запевнити відповідної катехитично-просвітницької діяльності серед наших дітей та молоді через брак фінансової підтримки для оплат оренд за приміщення та придбання необхідного катехитичного матеріалу (підручників, зошитів, аудіовізуального матеріалу) і утримання катехитів, організації літніх християнських таборів. Самі парафіяльні спільноти не можуть подолати ці труднощі”, - наголосив єпископ.

Говорячи про зовнішні труднощі, владика відзначив, що це незрозумілий страх перед іншим обрядом у Католицькій Церкві і упередження до традицій.

Владика Йосиф підкреслив, що сучасна ситуація вимагає більш стратегічних кроків для вирішення питання душпастирства вірних тієї чи іншої Східної Церкви, зокрема створення нових ієрархічних церковних структур у країнах Західної Європи - там, де їх немає. “В Португалії, Іспанії, Італії ми маємо подбати за структуру нашої церкви для кращого супроводу як вірних, так і самих священиків. Думаю, що присутність Єпископа була б нагодою для більшого діалогу. Таке рішення Апостольського Престолу могло б запобігти асиміляції наших вірних. Мігрант, що залишив дім, має право мати у новій країні Батьківщину та Церкву. На жаль, маємо сумний досвід в історії Української Церкви в діаспорі через неадекватну політику Церкви: незнання ментальності вірян спричинило їх відступництво та перехід до православних спільнот, латинізацію, заборону служити одруженому духовенству, насильний перехід на григоріанський календар тощо. Після створення нових ієрархічних структур стануть можливими краще пізнання та збагачення один одного, допомога місцевим Церквам оживляти християнські цінності Європи”, - наголосив Голова ПМВ.

Владика Йосиф також розповів про діяльність Пасторально-міграційного відділу. І відзначив, що в планах ПМВ - створення «Місійного Інституту» та «Пасторально-Місійного Фонду». “Інститут дав би можливість більш самобутнього існування нашого відділу і приготування кадрів, їхнього інформування та всебічного формування. Натомість Фонд був би підставою і фундаментом для нашої праці, підтримкою душпастирів і громад, катехитичних проектів тощо”, - резюмував владика.

20-22 червня в генеральному домі Отців Єзуїтів в Римі проходить 91-ша Пленарна Асамблеія R.O.A.C.O. (Ради Організацій, що допомагають Східним Католицьким Церквам), організована Конгрегацією Східних Церков.

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: