Середа, 20 вересня 2017

В основі будь-якої міграційної політики держави повинна стояти людина. Кожна держава, яка поважає і цінить свого громадянина, повинна не так дбати про те, щоб він повернувся, як радше про те, щоб його захистити і допомогти йому там, де він є. Про це заявив ієромонах Юстин Бойко, виступаючи від імені Голови ПМВ Владики Йосифа Міляна на міжнародній науково-практичній конференції з нагоди 50-ліття Світового Конгресу Українців в Національному університеті “Львівська політехніка”.

“Головною темою даної секції сьогоднішньої міжнародної науково-практичної конференції є сучасна українська міграція, її сучасне та майбутнє. Христова Церква розглядає міграцію перш за все як шанс: шанс для поодинокої людини - зустріти іншу і збагатитися її досвідом; шанс для спільноти – поділитися власним досвідом, шанс для поодинокого етносу – зрости, шанс для світу – не зупинитися в рості. Якщо ж глибше черпнути, то вже сама природа Церкви є міграційною, оскільки Христос своїм послідовникам наказав: «Ідіть, навчайте всі народи» (Мт 28,19)”, - зазначив о. Юстин.

Саме тому, відзначив ієромонах, для Христа, як і для Церкви, кожна людина чи згромадження людей є не так загрозливим викликом, як шансом, навіть більше – знаком! “Синод єпископів УГКЦ від 2010 року чітко каже, що «Міграція стає поштовхом до діалогу і створює можливість зустріти в особі ближнього самого Христа. В особі емігранта приходить ціле багатство його мови та народної традиції, інший спосіб бачення світу, а це нас взаємно збагачує, перевіряє нас на людяність та здатність до солідарності», - зазначив священик.

На жаль, відзначив о. Юстин, у владних структурах держави про мігранта згадується тоді, коли він приносить якусь користь структурі – економічну або політичну. Натомість, гідність людської особи як і є так залишається на тому самому місці. “Доказом цього може бути хоча б той факт, що у одному з анкетувань, що його свого часу проводила Християнська Асоціація Українців в Італії, з’явився досить вагомий відсоток людей, які за основну причину свого виїзду вказали неповагу прав і гідності людської особи в рідній країні”, - додав о. Юстин Бойко.

Говорячи про адекватну відповідь на так званий «виклик» міграції, священик підкреслив, що її потрібно розпочати зі зміни філософії ставлення до мігрантства як такого. “Політика країн ЄС також потребує певного перегляду, можливо не так під оглядом юридичним (візи, дозволи на проживання, тощо), як у першу чергу під оглядом прав і гідності людської особи як такої. Адже, будь-яке законодавство у своїй основі мусить базуватися саме на цьому”, - сказав священик.

Він також наголосив, що українські як державні, так і церковні структури повинні сприяти організації самих мігрантів на місцях навколо духовних, культурних та соціальних центрів. “Чому це так важливо? Тому, що досить часто такі центри самі стають моторами розв’язання тих чи інших проблем, навіть економічного характеру, на яких сьогодні так сильно акцентується”, - відзначив ієромонах.

Розповідаючи про українську міграцію у Європі, о. Юстин відзначив, що вона почала набувати рис сталої і таким чином закладати фундамент для діаспори. “Але, ця діаспора починає як і кожна боротися з багатьма проблемами. У першу чергу – це проблема виховання молодого покоління, дітей, які або вже народилися на території країн ЄС, або сюди їх привезли батьки. Саме через це вже багато років УГКЦ намагається там, де можливо створити недільні школи, які стають центрами формації ідентичності людини, християнина, українця”, - зазначив о. Юстин Бойко.

Священик підкреслив, що Церква намагається завжди будувати міграційну політику на любові до людини і таким чином, щоб брати під увагу як країну перебування мігранта, так і країну, звідки він прибув, оскільки з часом ця країна стане для нього країною повернення.

“В основі будь-якої міграційної політики держави повинна стояти людина. Кожна держава, яка поважає і цінить свого громадянина, повинна не так дбати про те, щоб він повернувся, як радше про те, щоб його захистити і допомогти йому там, де він є. У свій час це дуже добре зрозумів уряд Португалії, велика частина мешканців якої знаходиться поза межами своєї країни. Українська держава поки що не вийшла відкрито на арену боротьби за власного громадянина”, - наголосив о. Юстин Бойко.

Для українців, які проживають у Грецькій Республіці, на свято Преображення Господнього, був проведений обряд благословення та освячення першоплодів: фруктів та овочів.

В Атенах душпастир для українців греко-католиків Греції о. Андрій Твердохліб провів обряд благословення у день празника, 19 серпня, після завершення Служби Божої, а також в неділю для тих, хто не мав можливості прийти до храму на свято Преображення Ісуса Христа.

А для тих, хто проживає в місті Патра, обряд благословення та освячення першоплодів відбувся в неділю, 20 серпня, після завершення Божественної Літургії, яку там служить о. Андрій кожну третю неділю місяця.

В нашій українській традиції є такий гарний обряд, що заохочує нас подякувати Богові, що і цього року благословив нас урожаєм і що земля, з Божої на те волі, принесла щедрі плоди”, - зазначив о. Андрій Твердохліб.

Для церковної громади українців греко-католиків в місті Атени після дня пам’яті рівноапостольного князя Київського Святого Володимира Великого був проведений обряд відновлення хресних обітів.

В українському храмі в місті Атени такий обряд після закінчення Божественної Літургії провів о. Григорій, який тієї неділі молився з українською громадою.

Також цього дня була організована паломницька поїздка з відвідинами трьох монастирів, що розташовані неподалік грецької столиці. Для українців, які взяли участь у цій паломницькій поїздці, також було організовано та проведено обряд відновлення хресних обітів.

Душпастир для українців греко-католиків у Греції о. Андрій Твердохліб відзначив, що відновлення хресних обітів, даних хресними батьками в нашому імені під час прийняття святих Таїн Хрещення та Миропомазання, вже стало доброю традицією в Україні.

“Кожен християнин, який охрещений в ім'я Пресвятої Тройці, має бути свідомий цих обітів, адже духовна боротьба триває ціле наше життя. Тому так важливо періодично ті хресні обіти відновлювати та самим собі пригадувати, чиї ми духовні діти; пригадувати собі відречення від співпраці зі злом та служіння Христові, - зазначив о. Андрій. - Саме в той час, коли ми згадуємо урочисто пам'ять прийняття християнства на нашій українській землі та народження до духовного життя кожного із нас, і проводяться в храмах такі обряди”.

Священик подякував всім, хто долучився до спільних молитов та прилюдно знову визнав себе дитиною Божою. “Хай Господь, наш добрий та люблячий Батько, благословить нас усіх!” – зазначив о. Андрій.

З 6 по 13 серпня проходить VII зміна табору для дітей воїнів АТО, які приїхали відпочивати на озеро Валенце, що розташоване неподалік Будапешта.

Відпочивши після дороги, діти розпочали свою тижневу таборову програму, в якій передбачено купання на озері, екскурсії, спортивні та інтелектуальні ігри.

До української малечі завітав душпастир для українців греко-католиків Угорщини о. Дам’ян Габорій, який є капеланом для дитячих таборів дітей воїнів АТО, що проходять цього літа на території Угорщини. Священник розповів дітям, що потрібно робити, щоб їхній відпочинок був корисний для душі і тіла і запам’ятався на все життя. Зустріч завершилася спільною молитвою, окропленням свяченої води та благословенням на час відпочинку.

Директор табору Брігітта Суперак подякувала духовному наставнику за душпастирський візит.

У рамках візиту до табору священник також зустрівся з директором готельно-відпочинкового комплексу Когер Моргіт та подякував за гарні умови, які були створені для відпочинку українських дітей

За інформацією прес-служби УГКЦ в Угорщині, це вже VII таборовий заїзд для дітей воїнів АТО, в якому беруть участь 60 дітей з різних куточків України. Відпочинок спонсорується угорським урядом.

Святою Літургією у храмі Різдва Пресвятої Богородиці міста Самбора розпочалася ХІІ Міжнародна піша проща родин мігрантів та людей доброї волі з Самбора до Зарваниці. Проща, організована Пасторально-міграційним відділом УГКЦ, триватиме з 4 по 13 серпня 2017 року Божого.

У молитовну десятиденну дорогу з Самбора вирушило 312 паломників з Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Вінницької, Закарпатської та Черкаської областей, міста Києва та родина із Австрії (Відня). Проща зібрала заробітчан зі Швеції, Польщі, Італії, Іспанії, Чехії, США, Ізраїлю та Росії. Третина паломників - діти та родичі заробітчан, які працюють в Італії, Польщі, Іспанії, Канаді, Португалії, Греції, США, Канаді, Великобританії, Нідерландах, Сербії, Австрії та Німеччині.

Маршрут прощі пролягає теренами Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей.

Молитовна програма прощі духовно насичена: щоденна ранішня Літургія, катехиза священиків, ранішні та вечірні молитви, вервиця за заробітчан та жертводавців прощі, Ісусова молитва, праця в групах, нічні чування та інші молитовні практики.

Створено 30 паломницьких груп. У наймолодших групах "Промінці" та "Юнацтво" - 26 паломників, багато молоді 18-25 років. Наймолодшому паломнику 1 рочок, найстаршому - 84 роки.

За перший день паломники подолали близько 35 кілометрів. Щедрий обід та перепочинок для Божих манрівників надали парохіяни Уріжа, на нічліг приймає село Опака.

Організаційний та духовний провід прощі здійснюють о. Антон Борис, священик Київської архієпархії, керівник прощі та о. Мирослав Пронюк, священик Івано-Франківської архієпархії, парох с. Слобідка, координатори прощі, керівники груп та ведучі прощі.

Проща присвячена 125-річниці від дня народження Патріарха Йосипа Сліпого.

Засновником та першим духовним опікуном Міжнародної пішої прощі родин мігрантів та людей доброї волі з Самбора у Зарваницю був світлої пам'яті о.Василь Поточняк. У перше паломництво у 2006 році вирушили 24 прочанина,а минулого року проща об'єднала близько 430 осіб.

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: