Субота, 19 січня 2019

Україні сьогодні потрібна нова державна політика – політика повернення українців в Україну. Про це заявив суддя Конституційного суду України у відставці Петро Стецюк під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

Він відзначив, що кількість українців, які вимушено проживають поза межами Батьківщини, збільшується, водночас населення України швидко зменшується.

«Висновок один: Україні сьогодні потрібна нова державна політика - політика повернення українців в Україну. В основу такої політики варто покласти зміну ставлення держави до діаспори, до трудових мігрантів. Перша хвиля міграції була економічна - не було своєї держави, друга - політична (не було своєї землі). Тепер є і земля, і держава - отже треба змінити підхід. І держава повинна стати на захист своїх співвітчизників», - наголосив Петро Стецюк.

Екс-суддя зауважив, що нормативно-правову основу такої політики могла б скласти національна програма повернення українців в Україну, яка мала б бути затверджена як закон. Таку програму міг би розробити Кабінет міністрів.

«Сьогодні з юридичної точки зору не існує жодних серйозних перешкод у справі розробки проекту програми у вигляді закону щодо повернення українців в Україну. Також можливо варто заснувати окремий орган в органах виконавчої влади. Адже мільйони українців сьогодні проживають поза межами держави. Крім того, в останні роки для України актуальним є явище внутрішніх мігрантів, внутрішньо-переміщених осіб. Йдеться про мільйони людей», - додав Стецюк.

Він також зауважив, що така проблема актуальна не тільки для України - з такою ситуацією стикалися і стикаються інші держави, зокрема європейські. «Наприклад, була і є відповідна політика Німеччини щодо повернення на історичну Батьківщину німців, які раніше проживали у республіках Радянського Союзу. Ми знаємо політику Ізраїлю щодо повернення своїх співвітчизників», - додав суддя.

 

Завдання Церкви, представників держави і громадськості, зокрема в умовах міграції, - спільними зусиллями формувати українську ідентичність і український світ. Про це заявив Голова Християнського товариства українців Італії Олесь Городецький під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

Він відзначив, що міграція – проблема глобальна. І допоки існуватиме різний економічний стан розвитку країн, відбуватимуться війни, стихійні лиха чи інші проблеми у суспільствах, доти розвиватиметься міграція.

«Сучасна українська міграція - це виклик не тільки для самих мігрантів, а також для держав-донорів і рецепієнтів, їх суспільств, для державних інституцій і Церкви, - зазначив Олесь Городецький. - Щодо ставлення до мігрантів, нам близька позиція Католицької Церкви і зокрема бачення Папи Франциска, яке він виклав у посланні з нагоди Всесвітнього дня мігранта. «Прийняти, захистити, підтримати, інтегрувати» - така концепція близька для усіх мігрантів. І ця інтеграція ґрунтується на визнанні багатства іншого і поваги до іншого».

Він також зауважив, щоби у дитини було бажання мати українську ідентичність, важливим є фактор родини.

Соціолог Оксана Стецюк-Іванкова у своїй доповіді акцентувала увагу на ролі Церкви у формуванні освітнього простору української міграції. Вона відзначила, що на міграційних теренах Церква стає поліфункціональною, адже виконує функцію не тільки духовної підтримки, а й соціальної, консультаційної, комунікативної. Тому саме навколо Церкви за кордоном дуже часто гуртуються українці.

У свою чергу сестра Бернадета Ярославцева, ССНДМ, з Лондона відзначила, що сучасна українська діаспора утворилася у Великій Британії після Другої Світової війни.

«У 50-х роках у Великій Британії вже було більше 46 тис українців. Ці люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, але вони хотіли мати свою мову, культуру, Церкву і давали кошти на громадські і церковні справи», - відзначила сестра.

Водночас, зауважила монахиня, різні політичні погляди – «бандерівці», «мельниківці» та ін. - не сприяли об’єднанню і формуванню здорової громади. Як наслідок - фактично ціле покоління відійшло від української громади і від Церкви.

Вона розповіла, що за конфесією українці у Британії переважно греко-католики, водночас є і православні Української автокефальної церкви. Між ними існує добра співпраця.

Сестра Бернадета також відзначила, що для молодої людини, незалежно від місця проживання, важливе внутрішнє наповнення. «Якщо молода людина добре сформована, якщо у неї закладені добрі християнські людські цінності, то де б вона не була, вона залишатиметься людиною. Якщо цього немає - вона може переходити з одного середовища в інше і врешті-решт загубити свою ідентичність», - наголосила монахиня.

Сестра також зазначила, що молодь має продовжувати культурні і духовні традиції свого народу, а також їх доповнювати і розвивати.

Як почути мігрантську молодь у 21 столітті? Які особливості душпастирства молодих людей в умовах міграції? Ці та інші питання обговорили під час круглого столу, що відбувся в рамках ІІ Форуму мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

У своєму виступі єпарх Паризької єпархії святого Володимира Великого для українців візантійського обряду у Франції, Швейцарії та країнах Бенілюксу владика Борис Ґудзяк зазначив: щоби працювати з людьми, їх треба слухати, відчути і знати. «Господь Бог, щоби нас спасти, поселився серед нас і 30 років жив людським життям і слухав, а проповідував лише 3 роки», - зауважив єпископ.

Він відзначив, що у Парижі спробували послухати і почути українців - соціологи УКУ на запрошення владики Бориса провели соціологічне дослідження «Виклики сучасної міграції: українська спільнота в Парижі». Його мета полягала не лише в тому, щоб пізнати потреби українських мігрантів та підтримати їх, але насамперед у гуртуванні.

Опитування дало змогу деталізувати низку аспектів повсякденного життя українських мігрантів “четвертої хвилі” в Парижі та Паризькому регіоні, особливості їхнього релігійного життя, оцінити ступінь їх адаптованості та громадської активності, участі у суспільних і церковних заходах. На основі анкетування опубліковано 140-сторінковий деталізований аналітичний звіт.

«Міграція - наскрізний феномен нашого церковного життя. І потрібно, щоби наші єпархії і парафії, а насамперед єпископи, це усвідомили, - наголосив єпископ. - Дуже важливо, щоби в умовах міграції ми допомогли молодим людям поєднати духовне життя з інтелектуальним розвитком. Всі вони ходять до  школи, підуть в університети. Але якщо духовне життя зупиняється на підготовці до Святого Причастя, вони завжди будуть духовними ліліпутами», - зазначив владика Борис.

Координатор для греко-католиків в Італії з Флоренції о. Володимир Волошин у своєму виступі наголосив на важливості душпастирства сімей. «Для того, щоби привести до Церкви дітей та молодь, потрібно спочатку відшукати батьків, відшукати сімей. Раніше у нашій церкві бігало кілька дітей, це були діти двох сімей.  І ці дві сім’ї, які були воцерковлені, привели інших», - зауважив отець Володимир.

У свою чергу о. Віталій Микитин, який душпастирює у Зальцбурзі, розповів про працю з молоддю в Австрії. «Маємо 5 наших парафій в Австрії. На сьогодні діють дві великі школи у Відні, які відвідують близько 100 дітей. Як отці стараємося, щоби на кожній парафії була катехизація для дітей, і вона працює. Що нас особисто тішить – тепер є приріст студентства в країні. Близько 2 тис українських студентів маємо в Австрії, більшість у Відні, також у Зальцбурзі і Граці. І студенти-теологи в Інсбруці», - додав священик.

Він зауважив, що наші молоді люди в Австрії дуже активні і організували Товариство української молоді Австрії. «Ми вражені, наскільки вони успішні, як одні одного підтримують, особливо нових студентів. Мають соціальні програми, організовують культурні заходи, - зазначив отець Віталій. - Правдива інтеграція відбувається тоді, коли наші молоді люди в Австрії не бояться показати, хто вони є і утверджують себе в тому. У духовному плані щорічно проходить конгрес молоді на Зіслання Святого Духа. Приїжджає молодь з усієї Австрії».

Душпастир також відзначив, що існує потреба у реколекціях для студентів і таборах для дітей. «Але головне - зустріти найперше людину і запитати, чого вона потребує. Ми всі або є молодими, або були молодими - і можемо себе запитати: що нас привело до Церкви, що там затримало? Чи добрий священик на парафії чи друзі, які показали добрий приклад у житті?» - зауважив о. Віталій.

У свою чергу координатор капеланії УГКЦ у Португалії о. Іван Гудзь, представяючи ситуацію у Португалії, зауважив, що на сьогодні існує проблема сімей, які приїжджають, і не є воцерковленими. «Якщо родина на мала духовної формації в Україні, то і в Португалії вона не переймається духовним вихованням. І нам треба працювати з родинами, які не мають духовної формації», - відзначив о. Іван.

Він розповів, що у Португалії зараз працює 16 українських шкіл, водночас тільки 9 з них є проукраїнські.

Ще одна проблема -  небажання деяких місцевих єпископів приймати священика УГКЦ. Як наслідок, громади українців у деяких містах Португалії роками не мають свого душпастиря.

Говорячи про священиків, які їдуть на служіння на місійні терени, отець Іван відзначив, що важливо, аби такі душпастирі проходили єдину формацію і були належно підготовленими.

Міністерство молоді та спорту України почало напрацювати нову стратегію молодіжної політики, яка охоплює українську молодь, що проживає не тільки в Україні, а по всьому світу. Про це заявив заступник міністра молоді і спорту Олександр Ярема під час виступу на ІІ Форумі мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи, присвяченому молоді, який ПМВ проводить у Римі.

«Міграція створює нові виклики і нові можливості. Мені як людині, яка працює в уряді, важливо, щоби ми навчилися боротися з цими викликами, щоби знали, що повинні робити сьогодні і завтра, аби світове українство розвивалося, а не згасало, щоби українці, які живуть поза межами України, відчували свою ідентичність і причетність до загальноукраїнської справи. І єдиний шлях для цього - поєднання зусиль держави, громадського суспільства і Церкви», - підкреслив Олександр Ярема.

Заступник міністра відзначив, що основні причини, чому молодь хоче мігрувати, – це насамперед економічна, а крім того - можливість отримати професійний досвід і подивитися іншу країну. Водночас, відзначив урядовець, за останні кілька років кількість молодих українців, які хочуть мігрувати, починає спадати.

«Ми почали напрацювати нову стратегію молодіжної політики, у якій хочемо бачити українську молодь, яка проживає по всьому світу. Раніше цього не було прописано», - відзначив Ярема.

Він зауважив, що Міністерство підтримує розвиток молодіжних організацій, зокрема тих, які об’єднують українську молодь по всьому світу. Як приклад він назвав Спілку української молоді і Пласт.

«Ми розуміємо: чим більше ми будемо вкладати в молодих українців, які проживають у різних країнах, допомагати їм інтегруватися, тим більше виграватиме від цього Україна. Ніхто не сумнівається, що Україна у виграші від того, що в уряді Канади є декілька представників українства», - резюмував Олександр Ярема.

 

Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владика Йосиф Мілян відкрив у Римі ІІ Форум мігрантів УГКЦ  Центральної та Західної Європи на тему: «Діти і молодь в умовах творення новітньої української діаспори у Європі. Виклик і можливість для Церкви».

У форумі, який Пасторально-міграційний відділ проводить з 5 по 7 жовтня при Прокатедральному Соборі Святої Софії, беруть участь понад 130 представників. Це українці (представники духовенства та миряни), які мешкають в Італії, Іспанії, Португалії, Франції, Великій Британії, Польщі, Бельгії, Нідерландах, Австрії, Німеччини, Греції, Естонії, Латвії, Молдові.

«Коли говоримо про великий народ, велике теперішнє і майбутнє нашого народу, то його неможливо збудувати без тих, хто самим Богом покликаний його творити. У першу чергу – це є діти і молодь. Колись Блаженніший Любомир дуже гарно зауважив, що молодь є нашим теперішнім, а діти  - майбутнім», - зазначив владика Йосиф у вступному слові.

Він відзначив, що символічно цей Форум відбувається у той час, коли в Римі проходить Папський Синод, який також присвячений темі молоді і проходить під гаслом: «Молодь, віра та розпізнавання покликання».

«Приготування до цього Синоду тривали кілька років. Плодом цих приготувань став робочий документ, який для його учасників слугуватиме базою для роздумів. У цьому документі звертається увага на те, що Христова Церква по відношенню до молодої людини сьогодення повинна ступати дорогою трьох кроків: почути молодь; допомогти їй розпізнати своє місце у житті у світлі Божого покликання; супроводжувати її у житті, - зазначив владика Йосиф. - Форум, який ми сьогодні розпочинаємо, ставить перед собою подібні цілі, але вже по відношенню до українських дітей молоді, що в силу різних обставин народилися чи опинилися поза межами України».

Голова ПМВ зауважив, що під часі І Форуму мігрантів УГКЦ у Фатімі його учасники звернули увагу на те, що слід перестати говорити про новітню українську міграцію, а почати вести мову про новітню українську діаспору, оскільки вона вже є реальністю. «Про це свідчить хоча б величезна кількість українських суботніх і недільних шкіл, які функціонують у багатьох країнах Західної і Центральної Європи. А заснування шкіл, а разом з ними і купування на власність помешкань, є виразним знаком того, що «ми тут надовго», - зазначив єпископ.

Владика підкреслив, що основним завданням Церкви є провадити людину до Бога. І невід`ємним елементом на цій дорозі є виховання. «Сьогодні як Голова ПМВ хочу звернути увагу усіх нас на те, що за наше теперішнє і майбутнє, іншими словами за виховання наших дітей і молоді відповідальні усі ми, в першу чергу батьки, школа, Церква. Приходять мені на думку надзвичайно мудрі і повні глибини змісту слова Слуги Божого праведного митрополита Андрея, якими він постійно повчав наш нарід. В першу чергу він звертав увагу на християнське виховання дітей і молоді як головну запоруку теперішнього і майбутнього. «Пам'ятайте, що християнське виховання є більшим добром, ніж усе добро світу (…) Найважливіша справа для Церкви народу й родин, щоб діти були добре виховані …» Лист до вірних, 1899 рік», - зауважив Голова ПМВ.

«Коли поглянемо на наших дітей і молодь в умовах сучасної української діаспори, то ми повинні визнати, що у творенні суспільного, громадського, а також церковного життя, їх голосу майже не чути. У чому ж проблема: лінивство, надмірна завантаженість, байдужість ? Здається список причин можна продовжувати до нескінченності. Та ми сьогодні зібралися не для цього, але для того, щоб спільно подумати над тим, що ми можемо зробити для того, щоб наші діти і молодь у новітній діаспорі стали наріжними каменями своєї Церкви і свого рідного Народу!» - резюмував владика Йосиф Мілян.

З привітальним словом перед учасниками  Форуму також виступили Апостольський Візитатор для українців в Італії владика Діонізій Ляхович, Президент Асоціації  Св. Софії в Римі о. Марко Семеген, Посол України при Святому Престолі Тетяна Іжевська, Директор Представництва Світового Конґресу Українців (СКУ) в Україні Сергій Касянчук, Директор фундації «Мігрантес» о. Джіанні де Робертіс,  директор «Мігратнес» в Лаціо (Італія) монс. Пієрпаоло Феліколо, начальник управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС України Лариса Дір.

I сесія Форуму мігрантів буде присвячена актуальному стану та перспективам розвитку душпастирства дітей і молоді в умовах новітньої української діаспори; II сесія – ролі Церкви і школи як фундаменту сучасного і майбутнього української новітньої діаспори; III сесія - молодіжному руху на служінні новітній українській діаспорі.

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: