Середа, 13 листопада 2019

Учасникам семінару для місіонерів розповіли про досвід УГКЦ в Австралії

Опубліковано в Семінари для місіонерів П'ятниця, 21 серпня 2015 18:34

Ми пробуємо залучати наших вірних до активного парафіяльного життя і робити з них апостолів - щоби вони йшли і приводили до Церкви своїх друзів. Про це заявив о. Ігор Головко, розповідаючи про досвід УГКЦ в Австралії під час духовно-формаційного семінару для підвищення кваліфікацій місіонерів УГКЦ, який ПМВ проводить у м. Яремче.

"Політика Австралії дуже доброзичлива і сприятлива. Це приклад для інших країн в плані полікультурності, полірелігійності, співжиття. Владика Петро дуже старається, щоби всі австралійські парафії були живими, як це часом не буває тяжко в еміграції. Адже існує проблема асиміляції. Службу Божу іноді доводиться правити на березі моря. Треба зробити щось унікальне, щоби люди прийшли. Ми пробуємо залучати наших вірних до активного парафіяльного життя і робити з них апостолів - щоби вони йшли і приводили до Церкви своїх друзів", - зазначив о. Ігор Головко.

Священик зауважив, що еміграція українців до Австралії не була такою чисельною, як до США чи Канади. До Другої Світової війни на цей континент їхали поодинокі сім'ї. Загалом, за словами о. Ігоря, існує три хвилі еміграції українців до Австралії: після Другої Світової війни, після розпаду Югославії і в 90-х роках.

“З повоєнною еміграцією було найлегше працювати: вони були в церкві, вони йшли до церкви, вони створювали громади. Міграція з Балкан – це були українці, які мешкали переважно в Боснії, а також в Сербії і Хорватії. Вони добровільно поїхали на Балкани, дістали там землю і мали церкву, до якої горнулися. І коли вони приїхали до Австралії, вони купували хати коло церков. І вони вміли передати це ставлення своїм дітям. Їхні діти говорять сербською чи хорватською, але мають велику пошану до української Церкви, записуються в братства і сестринства, люблять приймати священика вдома. З трьох хвиль еміграції вони найбільш віддані Церкві”, - розповів о. Ігор Головко.

Він зауважив, що перші священики приїхали до Австралії у 1949 р. “Вони були одружені і втікали від комунізму, рятували свої родини. Спочатку католицькі священики їх не приймали, мовляв, як це так, одружені? І лише через півроку вони отримали дозвіл на служіння, щоби надавати духовну опіку нашим людям”, - сказав отець Ігор.

В Австралії на сьогодні існує 12 парафій, душпастирює 16 священиків і 5 дияконів УГКЦ, а також Сестри Василіянки та Сестри Служебниці, отці Редемптористи та отці Василіяни.

У 1953 році на Марійському конгресі у St Mary's Cathedral Sydney була вперше здійснена Божественна літургія українською мовою.
О. Ігор Головко також розповів, що згідно з переписом, 32 тис осіб в Австралії назвали себе українцями. Очевидно, не всі вони є в Церкві. Тому, підкреслює священик, відвідини парафіян мають бути більш системними, і спеціальну увагу варто приділяти тим людям, які рідше бувають у храмі.

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: