Учасникам духовно-формаційного семінару ПМВ для священиків-місіонерів, що проходить у боснійському місіті Баня-Лука, розповіли про світський і монаший періоди життя блаженного Климентія Шептицького.
Так, дослідник біографії о. Климентія Іван Матковський представив його життєвий шлях до вступу в монастир. Він відзначив, що вийшла друком перша наукова біографія отця Климентія Шептицького і книга листування з рідним братом Станіславом. «Ці листи знайшли у Студіоні, монастирі біля Риму. Вони показують відносини в родині Шептицьких між братами, а також між батьками і дітьми. Серед них є листи з тутешніх місць – Камениці, Бані-Луки», - зазначив науковець.
Іван Матковський відзначив, що у 18 років Казимир Шептицький прийняв рішення вступити до монастиря і хотів долучитися до василіян. Водночас мати порадила спочатку здобути світську освіту і побудувати кар’єру.
«З 1887 р. понад 20 років він йде стежиною світського життя. Він закінчив університети Кракова, Парижа, Мюнхена, здобув науковий титул доктора двох прав. У 1900 році його обирають в Австрійський парламент. Він стає надзвичайно відомим, належить до комітету, який займається соціальною політикою в Австро-Угорській імперії. Згодом його назвуть найбільшим лобістом інтересів Галичини», - зазначив доповідач.
Він зауважив, що Казимир Шептицький організував інтронізацію свого брата Митрополита Андрея у Львові і дораджував Митрополиту під час написання його пасторських послань.
Він також зауважив, що коли у боснійській Камениці будувалася церква і монастир, то Казимир давав гроші на цей проект.
У свою чергу ієромонах Юстин Бойко, голова оргкомітету зі вшанування 150-річчя о. Климентія Шептицького, презентував його монаший період життя. «О. Климентій вступив до монастиря, коли йому виповнилося 43 роки, перед тим зробивши успішну світську кар’єру. Новіціят Казимир проходив у Бойроні, а потім тут у Лаврі, в боснійській Камениці. Опісля переїздить до Львова і у монастирі Святого Йосафата формує науковий інститут для студитів. У 1902 році Митрополит Андрей придбав землю, на якій згодом постає перша обитель студитів - Скнилівська Лавра Святого Антонія Печерського, яка починає наповнюватися покликаннями з простих хлопців», - зазначив о. Юстин.
Він зауважив, що хоча о. Климентій був в тіні свого брата Митрополита Андрея, його дуже цінували у Львівській архієпархії. Ієромонах також розповів про період перебування отця Климентія у Лаврі у боснійській Каменці, де разом з ним проходив новіціят і Леонід Фьодоров. А також презентував лист-звіт о. Йосифа Жука до Митрополита Андрея про життя в Боснії і студитів: «Я був у Камениці і переконався, що браття працюють з таким успіхом, якого я навіть не надіявся. До них сходяться люди з найдальших колоній, котрі вони адмініструють. Навіть не хочу чути, щоби братів замінили світськими священниками».
У 1910 році починається тиск, щоби з Боснійської території виселяти галичан. Церкву спалили. І у 1923 році державна влада офіційно закрила Лавру студитів у Камениці.
