П'ятниця, 22 жовтня 2021

Вл. Йосиф Мілян: Ми плануємо відновити прощі українців греко-католиків до Маріапоч

Опубліковано в Публікації Понеділок, 06 липня 2015 11:00

Нещодавно у Центрі української культури в Угорщині відкрили виставку «Історія УГКЦ в підпіллі. Вихід з підпілля», присвячену 25-річчю виходу Церкви з підпілля. У відкритті виставки взяв участь і голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, єпископ-помічник Київської архиєпархії владика Йосиф Мілян. Це був вже другий робочий візит владики до Угорщини протягом цього року. Про особливості душпастирського служіння на цих теренах та перспективи розвитку нашої Церкви в Угорщині владика Йосиф розповів в інтерв’ю.

Владико, який стан душпастирського служіння нашим вірним в Угорщині і які перспективи для розвитку УГКЦ?

В Угорщині в контексті душпастирського стану Української Греко-Католицької Церкви – дуже рання весна. Дай Боже, гарної погоди, щоби ця весна для нашої Церкви була благодатною, бо є підґрунтя.

Після перепису населення в Угорщині у 2011 році українцями визнали себе більше 5 тисяч осіб. Це люди, які проживають стало, мають угорське громадянство. Водночас, в Угорщині набагато більше українців, які проживають тимчасово. Є інформація про доволі велику кількість студентів в угорських університетах, зокрема в Будапешті.

Тож перспективи розвитку нашої Церкви в Угорщині є позитивні.

Нашими вірними в Угорщині опікується о. Дамян Габорій. Чи вистачає його візитів, чи є потреба в інших священиках?

Очевидно, потреба в душпастирях є. О. Дамян їздить до Угорщини раз на місяць і у великі свята. Це замало. Бодай один-два священики потрібні для постійного служіння нашим вірним в Угорщині. Наша громада молиться в греко-католицькій церкві Святого Флоріана, майже в центрі Будапешта. На площі біля храму українська громада спорудила пам’ятник Тарасу Шевченкові. Це вже натяк нашої присутності.

Вже маємо чоловічий хор, який дуже добре служить до Святої Літургії. На Літургію під час нашого останнього візиту прийшло близько 100 осіб. Якщо розвинути там стале душпастирство, то вже одного цього храму буде замало.

Ми також були у Мішкольці. Відслужили Літургію з тієї нагоди, що Угорщиною паломничає ікона Пресвятої Богородиці Неустанної Помочі. У прощі взяли участь українці з Будапешту, Мішкольця та інших міст Угорщини. Угорці-парафіяни храму, де ми служили літургію, молилися разом з нами. А парафіяльний хор навіть вивчив українську Службу Божу. І угорці цілу Літургію співали українською.

Треба сказати, що у Мішкольці проживає достатньо греко-католиків, щоби створити громаду.

Владико, як Ви співпрацюєте з місцевими ієрархами Угорської Греко-Католицької Церкви?

Ми вдячні єпископам Філіпу Кочіш та Атанасію Орош. Вони дають в користування свої храми. Вони наставлені позитивно на нашу присутність там і розвиток наших громад. Вони готові нам сприяти, допомагати, і вже це роблять. Ми обговорили з ними подальшу співпрацю.

В якому саме напрямку?

Греко-Католицькі храми Угорщини під юрисдикцією цих двох єпископів. Тому вони можуть нам позичати храми. Це дуже важливо для нас. Ці церкви мають свої парафіяльні зали, де б можна було зібратися після Літургії на зустріч, родинну розмову, богословську бесіду.

Ми плануємо відновити прощі українців греко-католиків до Маріапоч. Це знане сакральне місто Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці, до якого раніше відбувалися паломництва українців-закарпатців і греко-католиків з Центральної Європи. Я сподіваюся, що такі прощі згуртують греко-католиків в єдину громаду. А для відновлення паломництв ми мусимо погодити всі питання з єпископами

Крім того, цього року ми відзначаємо 200-річчя від дня народження священика і композитора о. Михайла Вербицького. Можна сказати, це перший греко-католицький священик, якого пам’ятають сьогодні і його творчість розвивається. Наші громади користають з його партитур, які він написав до Святої Літургії. Сподіваюсь, в Угорщині нам також вдасться організувати якійсь захід з нагоди цієї ювілейної дати.

Важливо відзначити цього року 150-річчя від дня народження Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. Ми відзначаємо рік Шептицького на державному рівні. Водночас, Шептицький не відкритий ще для України, особливо для Центральної і Східної. Так саме не добре він знаний для Європи. А він єдиний з європейських єпископів-католиків Східного обряду, який відважився апелювати до Гітлера у справі нищення євреїв. Це єдиний католицький єпископ, який повстав проти масового винищення євреїв. Дуже хочемо зробити ґрунтовну конференцію в Будапешті за сприяння не тільки проводу нашої української громади, але й у співпраці з єпископами Угорської Греко-Католицької Церкви.

Чи порушувалося питання щодо ситуації в Україні під час ваших зустрічей з українцями-вірянами або угорськими єпископами? Чи солідарні вони з Україною?

Сьогодні хіба відкритий ворог не солідарний з Україною. Вся твереза світова громадськість, тим паче європейська, солідарна з Україною.

На Стрітення Господнє у храмі Святого Флоріана ми традиційно посвячували свічки, а опісля служили панахиду у річницю загибелі Героїв Небесної Сотні. Ця тематика на устах і на серці кожного. Думаю, всі українці, які живуть за кордоном, може навіть більше переживають через ситуацію в Україні, ніж ми тут. Їхній блокпост – донести людям правду про ситуацію в Україну.

Єпископ Філіп, який є ординарієм всіх греко-католиків в Угорщині, в ході нашої розмови запитав: чим ми можемо вам допомогти? І ми дали конкретну відповідь, що найбільш потрібно, і координати людей, які цим опікуються. Це щодо матеріальної допомоги. Про молитовну не йшлося, бо вона завжди була і є.

Наша громада теж активно збирає допомогу для постраждалих в зоні АТО та військових.

Під час спілкування з угорськими ієрархами ми анонсували, що є потреба в наших священиках в Угорщині, щоби вони служили і моніторили ситуацію. Наша розмова – це був ніби протокол про наміри. Але цю ситуацію потрібно буде узгодити з кардиналом Ердьо, який є головою Єпископської Конференції Угорської Греко-Католицької Церкви, і з греко-католицькими єпископами.

На цьому полі дуже багато праці. Але вона має бути поступовою, щоби ніхто не сприймав нас як таких, які посягають на чуже або хочуть створювати громади у невластивий спосіб. Водночас, затягувати час ми теж не можемо: це людські душі, це віра, яка або утверджується, або занепадає. Тому треба спішити, але спішити обережно і адекватно, реагуючи на виклики і потреби.

Ви зустрічалися з нашою громадою в Угорщині. Які побажання висловлюють українці, якою вони бачать УГКЦ в Угорщині?

Наші люди спраглі правди. Спраглі інформації: що буде далі, як поведе себе агресор, як далеко зайде, скільки буде ще втрат? Наші люди очікують якогось позитиву в цій ситуації, якій перебуває Україна. Як і всі ми.

Людей цікавлять плани розвитку наших громад в Угорщині, коли приїде єпископ. Їм би хотілося, щоби єпископ приїжджав принаймні раз на місяць (сміється). Але так часто неможливо.

А які у вас плани розвитку громад в Угорщині? Як ПМВ відшукує своїх вірних на цих теренах?

Поки ми працюємо через отця Дамяна, а він працює через наші українські товариства. Слава Богу, сьогодні не треба ходити від хати до хати, від українського клубу до українського клубу, як це робили наші священики в Канаді, Америці чи в Західній Європі після війни.

Сучасний священик сідає за комп’ютер, вмикає Інтернет і через українські товариства вишукує греко-католиків. Це набагато легше. Отець Дамян моніторить ситуацію щодо присутності греко-католицьких вірних. Наша Стратегія розвитку Церкви 2020 говорить, що ми як Церква маємо дійти до кожного віруючого греко-католика і послужити йому в його духовних потребах.

Щорічно ПМВ проводить курси для семінаристів, де розповідає про особливості служіння і потреби в тій чи іншій країні, де є наші вірні. До чого слід готуватися майбутньому священику, який вирішив поїхати на місійні терени до Угорщини?

Це має бути добрий богослов. Але найперше це має бути дуже добра людина, бо тільки з доброї людини може бути добрий священик. Це мусить бути дуже креативна особа, яка вміє розмовляти на відповідних рівнях. І це мусить бути ентузіаст. Без того немає чого їхати. Сипати пелюстки троянд ніхто йому не буде. Треба бути готовим поколоти собі руки.

Сьогодні, щоби їхати у будь-яку європейську країну, потрібне знання мови. Угорська дуже складна, але бодай одну з європейських мов конче необхідно знати.

Ми колись збирали потенційних кандидатів для служіння нашим мігрантам. Була така комісія, і ми проводили співбесіди зі священиками. І всім ставили одне запитання. Наприклад, ви приїжджаєте у Будапешт, не маєте жодної інформації про присутність греко-католиків в цьому місті, що ви робите? Людина, яка мислить стереотипно, загубиться у великому місті і нічого не зробить. А креативний священик відразу озвучить кілька шляхів пошуку наших вірних. Саме таких сучасних креативних священиків потребують наші вірні, зокрема і за кордоном.

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: