Четвер, 20 січня 2022

Голова Пасторально-міграційного відділу владика Степан Сус очолив Святу Літургію в українській парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці у Мадриді. Йому співслужили настоятель парафії о. Іван Липка, вікарій ординаріату для католиків східного обряду в Іспанії о. Андреас Мартінес Естебан та заступник Голови ПМВ о. Андрій Гах.

На Богослужінні були присутні представники Посольства України в Іспанії. Завдяки їх старанням душпастирський візит команди ПМВ до Іспанії став можливим - українські дипломати сприяли в отриманні візи і загалом допомагали протягом поїздки.

На завершення Святої Літургії Голова ПМВ від імені Блаженнішого Святослава передав настоятелю української спільноти антимінс - знак єдності із Главою Церкви.

Владика Степан Сус також вручив Грамоту від Блаженнішого Святослава хору парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці з нагоди його 20-ї річниці заснування.

Після Літургії Голова ПМВ поспілкувався з громадою і представниками Спілки української молоді. Владика Степан призначений Генеральним капеланом СУМу.

Прощення - це шлях зцілення. Це дар, який дає полегшення й умиротворення. Тому в Неділю Всепрощення важливо усвідомити, що Бог нас прощає і ми покликані та повинні простити іншим. Про це заявив Голова Пасторально-міграційного відділу владика Степан Сус під час проповіді у Неділю Всепрощення в іспанському місті Алькала-де-Енарес. Єпископ очолив Божественну Літургію для місцевої української громади в рамках душпастирського візиту до Іспанії.  

“Дуже приємно цього недільного ранку бути у вашій спільноті, в Алькалі, і разом з вами молитися. Переважно я недільні ранки проводжу в Києві, в Патріаршому Соборі. Приємно, що навіть у теперішніх обставинах мені випала нагода відвідати наші спільноти в Іспанії, зокрема в Мадриді і Барселоні”, - зазначив владика Степан на початку проповіді.

Єпископ передав громаді вітання від Блаженнішого Святослава і запевнив вірних, що Глава УГКЦ пам’ятає і молиться за всіх українців греко-католиків по всьому світу.  

«Сьогодні остання неділя перед порогом Великого посту, Неділя Всепрощення. Перш за все ми просимо прощення у Бога. Ми свідомі, що Бог нас прощає, тому що він нас любить. Святі отці кажуть, що Бог ніколи не втомлюється прощати людину, це деколи люди втомлюються просити прощення. Бог ніколи не втомлюється давати нам шанс, можливості, - наголосив  Голова ПМВ. - Прощення - це шлях зцілення. Це вміння минуле залишити Богові. Це справді великий дар, який дає полегшення і умиротворення. Тому в Неділю Всепрощення важливо усвідомити, що Бог нас прощає і ми покликані та повинні простити іншим. Господь не може простити лише ті гріхи, яких ми не визнаємо, що це є зло».

Владика Степан також підкреслив, що дуже важливо навчитися прощати собі, залишати в минулому все, що нас непокоїть і мучить. А також просити прощення у тих, перед ким ми завинили, кого образили словами чи вчинками.

На завершення Святої Літургії Голова ПМВ від імені Блаженнішого Святослава передав настоятелю української спільноти антимінс - знак єдності із Главою Церкви.

Після Богослужіння владика Степан поспілкувався з місцевою громадою УГКЦ. 

Голова Пасторально-міграційного відділу владика Степан Сус зустрівся у Мадриді з представниками Спілки Української Молоді на чолі з Головою Крайової управи СУМ в Іспанії Орестом Антошківим. У зустрічі також взяв участь заступник Голови ПМВ о. Андрій Гах.

Владика Степан як Генеральний капелан СУМу наголосив на важливості об’єднання молоді, особливо за кордоном, і поширенні українських традицій і цінностей.

«Виховувати дитину, виховати сумівця - це вміти правильно поділитись собою, передати щось цінне та важливе. В процесі виховання ми завжди віддаємо свої зусилля, бажання, мрії та все хороше. Виховати - це також талант відкрити у дитині заховані таланти. Українське слово «ви-ховувати» саме за себе говорить, що це процес відкриття чогось, що було захованим, не відомим самій людині. Ми виховуємо у собі, у дітях те, що закладене Господом у людській природі. Маємо виховувати майбутнє і теперішнє СУМу тут, в Іспанії. Допомагати нашій молоді не асимілюватись, але інтегруватись у цьому світі», - наголосив владика Степан.

Єпископ розповів, що брав участь у таборах Спілки української молоді у різних країнах світу. І відзначив, що ця організація допомогла багатьом молодим людям знайти себе.

“Важливо, що ви об’єднуєте молодь. Бажаю, щоби ви були невтомними вихователями і надалі щирили українські цінності і традиції серед української молоді, допомагали їй зростати”, - закликав Голова ПМВ.

Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владика о. Степан Сус зустрівся з архиєпископом Барселони, Президентом Конференції єпископів Іспанії кардиналом Хуаном Хосе Омеллою. У зустрічі також взяв участь заступник Голови ПМВ о. Андрій Гах. 
 
Єпископи обговорили подальшу співпрацю УГКЦ з Конференцією єпископів Іспанії.
 
Наприкінці зустрічі Владика Степан подарував архиєпископу Барселони вервицю, виготовлену з бурштину в рамках ініціативи «Вервиця єднає».
 
«Вервиця єднає» – ініціатива УГКЦ, яка молитвно єднає українців з усього світу. Молитву на вервиці «Живе телебачення» в прямому ефірі транслює щоденно, починаючи від свята Покрови Пресвятої Богородиці. Молитва єднає священнослужителя, який в ефірі провадить її, з усіма вірними, єднає єпископів, священників із різних материків і країн, адже щодня провадить молитву інший душпастир. А сестри відразу декількох згромаджень виготовляють вервиці з бурштину як знак єднання у молитві.

Цими днями вийшла друком книга Владики Йосифа Міляна «З нами Бог». На її сторінках читач зможе ознайомитись із доповідями, промовами, пастирськими посланнями та інтерв’ю Єпископа-помічника Київської Архиєпархії, Преосвященного Владики Йосиф Міляна. Книга показує владику як монаха, єпископа, патріота України, душпастиря молоді та мігрантів.

В описі книги зокрема йдеться про таке: «На своєму життєвому шляху — у підпіллі, душпастирстві, служінні молоді й мігрантам — владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київський, залишив слід у душах багатьох людей — вінчав, хрестив дітей, наставляв на добру дорогу, підтримував у важку хвилину, розраджував у горі… З цієї книжки, до якої увійшли доповіді, промови, послання та інтерв’ю владики Йосифа, кожен зможе більше довідатися не тільки про життя і служіння владики, а й про становлення, розвиток, основні засади душпастирства молоді та мігрантів в УГКЦ».

У передмові читач знайде авторський життєпис Владики Йосифа. Починається він словами: «Роблю все, що можу, а на що мені бракує сили — моє уповання на Господа. У всьому, що роблю, присутній Бог». Далі читаємо наступне: «З невеликого села на Львівщині до стольного Києва, від простого селянського сина з багатодітної родини до князя Церкви провадив Господь того, хто на Божий поклик за прикладом Богородиці відповів «Так». Майбутній владика Йосиф народився 6 липня 1956 р. в селі Добряни, що у Городоцькому районі на Львівщині. Він став першим сином в греко-католицькій родині Степана і Стефанії Мілян. У хрещенні отримав ім’я Іван. Родина була багатодітною, після нього народилися ще сестра Марія та брати Володимир, Степан і Ярослав.

Далі по тексту читач знайде інформацію про роки дитинства, юності та дорослого життя Владики Йосифа. Зокрема увагу привертає опис про покликання його до священничого служіння, яке розпочалося ще за підпілля УГКЦ: «Я нічого не казав батькам ані коли пішов у семінарію, ані коли став монахом. І коли був висвячений 30 грудня 1984 року на священника, мої батьки нічого про це не знали. Вони довідалися майже через три роки, аж приблизно 19 грудня 1987 року. Студити тоді збудували в Брюховичах будинок, туди отець Севастіян забрав з Добрян свою маму. Дмитрухи до нас родина, то мої батьки згодилися на запрошення поїхати подивитися на ту хату, де вони мешкають. Коли приїхали мої батьки, то зустріли там отця Юліана Вороновського, поговорили, а коли довідалися, що зараз буде Служба Божа (а то Миколая, перед Різдвом), попросили про сповідь. Поки батьки сповідалися, я вдягнувся в ризи і приготував Службу, коли батьки зайшли до кімнати, почав служити. Так мої батьки взнали, що я вже священник. Тепер собі думаю, що то було трохи немудро, що можна було довести батьків до чогось непередбачуваного. Але було, як було. Служба відбулася, вони довідалися, що я вже священник, тато дуже тим перейнявся, мама ж якось легше перенесла, казала: треба було того очікувати, його поведінка вказувала, що воно колись станеться», – згадує Архиєрей.

Серед змісту книги є також публікації на тему монашества та священства Владики Йосифа, його праці з молоддю, громадянської позиції, душпастирської праці з мігрантами та будівничого Патріаршого собору воскресіння Христового УГКЦ у Києві. Читач матиме нагоду ознайомитись із архиєрейським листом Владики до отців і братів Студійського Уставу, а також з подячним словом з нагоди його хіротонії.

Над видавництвом книги та її упорядкуванням працювали; о. Юстин Бойко, студит, о. Андрій Гах, о. Роман Ільницький, Анна Ященко, Ольга Хворостовська, Олена Гижа, Юлія Гаєвська.

Про презентацію книги буде повідомлено згодом.

За інформацією пресслужби Київської архиєпархії 

Найбільш популярне

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: