Найменші парафіяни парафії Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ в м. Будапешті та учні недільної школи при Державному самоврядуванні українців Угорщини відвідали учасників АТО, які проходять реабілітацію у військовому шпиталі м. Будапешт.

Під час візиту до шпиталю, о. Дам’ян Габорій, душпастир для українців в Угорщині, разом з дітьми, одягненими у вишиванки, передали українським бійцям – Сергію та Євгену - малюнки, які зробили юні представник української громади в Угорщині, а також підготували для воїнів АТО невеличку концертну програму.

Українські герої подякували дітям і зазначили, що обов’язково буде створений альбом з їхніми малюнками.

Отець Дам’ян подякував всім, хто відгукнувся на його прохання долучитися до створення малюнків для військових: “Адже малюнки, намальовані дітьми, зі словами підтримки для воїнів, є душевними ліками для них”.

За інформацією прес-служби УГКЦ в Угорщині

На парафії Преображення Господнього УГКЦ у Ризі українцям прочитали лекцію з історії Української Греко-Католицької Церкви в Катакомбах, що охоплює період 1946-1989 років.

Лекцію на запрошення отця-пароха Романа Сапужака прочитали директор Інституту Історії Церкви Українського Католицького університету Світлана Гуркіна та науковий співробітник о. Тарас Бублик, які є викладачами кафедри церковної історії УКУ. 27-28 жовтня вони також брали участь у міжнародній науковій конференції «Церква і тоталітарний режим: секуляризація і стратегії виживання» у Латвійському університеті м. Рига.

Під час лекції Світлана Гуркіна охарактеризувала особливості розвитку Греко-Католицької Церкви до 1939 року і розповіла про мудрий провід і основні напрямки діяльності довголітнього Глави УГКЦ Митрополита Андрея Шептицького та згодом його наступника – ісповідника віри Митрополита Йосифа Сліпого. Лекторка також представила історичні передумови, урядові плани й обставини прийняття сталінським режимом рішення про офіційну інституційну ліквідацію Галицької греко-католицької митрополії (1946) та Мукачівської єпархії (1949).

У свою чергу Тарас Бублик охарактеризував формування структур УГКЦ в умовах переслідування і заборон. Він наголосив на тому, що греко-католики, як духовенство так і вірні, ніколи не визнали рішень Львівського псевдособору 1946 р. і залишалися вірними своїй Церкві. “В умовах підпілля УГКЦ мала єпископів і священиків, діяли монастирі та підпільні громади, були покликання до духовного стану. Радянській владі, незважаючи на тиск і репресії, не вдалося знищити Церкву і наприкінці 1980-х рр. греко-католики добилися легалізації та відродження УГКЦ”, - зазначив Тарас Бублик.

Гості зі Львова також привезли із собою в подарунок для бібліотеки парафії видання Інституту та УКУ на історично-церковну тематику, зокрема журнал «Ковчег», «Йосиф Сліпий. Спомини», «До світла Воскресіння крізь терни катакомб», а також новинку – альбом «Переслідувані за Правду: українські греко-католики в умовах тоталітарних режимів ХХ століття», який був названий однією з найкращих книг на цьогорічному Форумі видавців у Львові.

Сьогодні змінюється обличчя Церкви. Сучасний священик не тільки служить в архітектурній сакральній споруді, - він йде у лікарні, в'язниці і всюди, де його потребують вірні. Про це заявив Голова ПМВ Владика Йосиф Мілян під час виступу на Форумі мігрантів УГКЦ Центральної та Західної Європи у Фатімі.

"Сьогодні змінюється обличчя Церкви. Вона не та, що була у 17-18 столітті. Церква присутня на Євробаченні і стадіоні, Церква присутня там, де потребує її вірний. У 2011 році наш Синод єпископів і Собор, до якого входять не тільки єпископи, священики і монашество, а й віряни, - ухвалив Стратегію розвитку нашої Церкви до 2020 року, яка, зокрема  говорить, що Церква мусить відгукнутися на потреби своїх вірних, де б вони не були і скільки їх би не було", - зазначив Владика Йосиф.

Голова ПМВ відзначив, коли вірні УГКЦ поїхали за кордон шукати кращої долі, Церква зрозуміла, що потрібно йти за своїми людьми. "І Церква пішла за своїми парафіянами, створивши тільки в Італії близько 150 громад", - зауважив єпископ.

Владика Йосиф відзначив, що священик за кордоном дбає не тільки про духовну опіку вірних, часто йому доводиться займатися і громадською працею, і організацією прощ та святкувань, і консульськими справами. "Сучасний священик не тільки служить своїм вірним в архітектурній сакральній споруді, священик сьогодні йде туди, де є його Церква - до лікарні, до в'язниці і навіть на автостради. Тому не дивуйтесь, що перший Форум українських мігрантів Європи організувала Церква. Ми відчуваємо потребу не тільки говорити з амвону, а хочемо діалогувати з вами за круглим столом", - підкреслив Голова ПМВ.

Єпископ Київський також наголосив на важливості єдності у спільноті. "Якщо ми, українці, не збудуємо єдності на фундаменті, на наріжному каменю, яким є Христос, віра, Церква, то на інших фундаментах ми її не збудуємо", - наголосив Владика Йосиф.

Він також відзначив, що Форум мігрантів УГКЦ вирішили проводити щодва роки у різних країнах. "Наступний форум заплановано провести у Римі у 2018 році. Запропонована тема Форуму: діти і молодь в умовах міграції", - зазначив Голова ПМВ.

Україна переживає бум внутрішньої і зовнішньої міграції. Війна на Донбасі та анексія Криму стимулюють мільйони українців шукати кращої долі для себе та своїх родин за кордоном. За різними даними, сьогодні за кордоном працює від 5 до 8 млн українців. Про це заявила Голова Європейського конгресу українців, перший заступник голови Світового конгресу українців, депутат парламенту Угорщини Ярослава Хортяні під час виступу на Форумі мігрантів УГКЦ Центральної та Західної Європи, що відбувся у Фатімі.

“Раніше ми говорили про 4 хвилі української еміграції. Починаючи з 2013 року ми можемо говорити про 5-ту хвилю еміграції, яка зараз, під час війни на Сході України, набирає обертів. За різними даними сьогодні за кордоном працює від 5 до 8 млн українців”, - заначила Ярослава Хортяні.

Водночас, відзначила депутат Угорського парламенту, вперше за роки незалежності України більшість українців виїхали на заробітки не в Росію, а в Європу. "За даними Комітету статистики Євросоюзу, у 2014 році найбільше дозволів на тимчасове проживання в ЄС було видано громадянам України. За один рік – 300 тисяч дозволів. Найбільше українців їдуть працювати до Польщі - 22,5%, далі - Чехія, Італія, Німеччина. Тільки у Польщі, яка у 2015 році обійшла Росію за кількістю українських заробітчан, налічується близько 1 млн наших громадян”, - відзначила Голова Європейського конгресу українців.

Ярослава Хортяні зауважила, що загалом за останні 20 років, за різними даними, з України виїхало від 10 до 15% громадян. “Декі поселились назавжди за кордоном. Інші продовжують плекати надію, що повернуться в Україну з кращими економічними можливостями”, - зазначила депутат.

Говорячи про тенденції української сучасної еміграції, Ярослава Хартяні підкреслила, що збільшується кількість молодих українців, які хочуть здобувати вищу освіту в Європі. “Якщо у 2008-2009 навчальному році у Польщі отримали освіту 3 тис українських студентів, то в 2014 р – 20,5 тис студентів”, - додала Голова Європейського конгресу українців.

Як показують соціологічні опитування, відзначила депутат, 65% українців від 14 до 30 років хочуть виїхати з України. “Аналітики стверджують, 2/3 українських студентів, які навчаються в іноземних вишах, шукатимуть продовження навчання в тій країні, можливості почати стажування і знайти роботу. Тільки в разі, якщо цього не відбудеться, вони готові повернутися в Україну”, - наголосила Ярослава Хортяні.

Вона також відзначила, що на сьогодні 83% українських офісних працівників розглядають варіант працевлаштування за кордоном. І зараз в Україні у деяких сферах економіки роботодавці відчувають брак висококваліфікованих робітників. “Поки Українська держава не в змозі зупинити процес відтоку робочої сили”, - відзначила перший заступник голови Світового конгресу українців.

Сучасна школа не може бути тільки школою знань. Сьогодні на перший план виходять цінності. Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич під час виступу на Форумі мігрантів УГКЦ Центральної та Західної Європи у португальській Фатімі, який організував ПМВ.

“В Україні готується реформа освіти. Ми розуміємо, що сучасна школа не може бути тільки школою знань. Сьогодні на перший план виходять цінності. Знання кожен день примножуються в геометричній прогресії. Їх дуже легко шукати. Якщо раніше дитина йшла до школи, щоби почути від вчителя щось нове, то зараз роль вчителя змінюється. Він має бути провідником, він має навчити відрізняти добро від зла, критично мислити і використовувати знання для власних життєвих потреб”, - наголосила Лілія Гриневич.

Міністр освіти відзначила, що приїхала на Форум мігрантів УГКЦ до Фатіми, щоби зрозуміти освітні потреби і можливості українців-емігрантів в Європі, а також дізнатися про проблеми, які виникають і спільно шукати шляхи їх вирішення.

Лілія Гриневич розповіла, що Міністерство освіти України домовилось з Міністерством культури України про співпрацю щодо друку підручників з української мови як іноземної. “У Міністерстві культури є програма підтримки друку книжок для українців за кордоном. Найближчий друк ми зорієнтуємо на підручники з української мови як іноземної. І ми зможемо надати ці книжки до українських шкіл за кордоном”, - зазначила міністр.

Вона також відзначила, що у серпні в Києві був підписаний Меморандум про співпрацю між Кабінетом Міністрів України та Світовим конгресом українців. А Міністерством затверджено та направлено до місцевих органів управління освітою План заходів щодо підтримки закордонних українців у сфері загальної середньої освіти на 2016-2020 роки.

Говорячи про міжнародну сертифікацію з української мови, міністр відзначила, що наразі готується єдиний стандарт української мови як іноземної. “Зараз над ним працюють групи з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського університету імені Івана Франка, Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету “Львівська політехніка”. І на основі цього стандарту ми виробимо міжнародний кваліфікаційний іспит. Я візьму це питання під власний контроль, щоби його пришвидшити”, - зазначила Лілія Гриневич.