24 грудня, громада УГКЦ м. Тарту (Естонія), яка перейшла на Григоріанський календар, відсвяткувала Різдво Христове. Усе розпочалося з Різдвяного вертепу та концерту, який підготовили учні недільної школи м. Тарту. Після цього усі спільно молилися Різдвяну Божественну Літургію.

Як повідомляє УГКЦ в Естонії, цього року на Різдвяні свята до Естонії запросили семінаристів із Дрогобицької Духовної Семінарії. Семінаристи окрасили гарним співом святкову Божественну Літургію, розповіли про своє покликання та поділилися досвідом життя у семінарії.

Після завершення Літургії уся громада взяла участь у спільній святій вечері.

Також 25 грудня громада УГКЦ у м. Таллінн (Естонія) відсвяткувала Різдво Христове.

Парафіяни храму Богородиці Троєручиці підготували театральне дійство – вертеп.
Усі вірні мали нагоду пережити подію народження Ісуса, яка відбулася понад дві тисячі років тому.

Фото: Петро Баб’як, Артур Градов

У неділю, 18 грудня, українці, що проживають на Кіпрі, відсвяткували День Св. Миколая. Святкові заходи відбулися у Лімасолі та Нікосії.

Вранці 18 грудня українська спільнота м. Лімасол молилася Божественну Літургію в храмі св. Шарбеля, Маронітської Церкви на Кіпрі, яку очолив ієр. Тарас Остафіїв. По завершенні молитви подивилися театралізоване дійств до дня Св. Миколая, під час якого діти отримали солодкі подарунки від Миколая. Відтак святкування продовжилися солодким столом та дружнім спілкуванням.

Мешканці Нікосії розпочали свої святкування у неділю ввечері із молитви Божественної Літургії у катедральному соборі Пресвятої Богородиці Благодаті (Our Lady of Grace) Маронітської Церкви на Кіпрі, яку очолив ієр. Тарас Остафіїв. На молитві був присутній Посол України на Кіпрі Борис Гуменюк з дружиною та особливі гості української громади Кіпру: два воїни-ветерани, що захищали Донецький аеропорт в листопаді-грудні 2014 року, - Михайло Ярошинський та Руслан Боровик. По завершенні молитви до усіх присутніх теж завітав Св. Миколай із солодкими подарунками для дітей та дорослих.

Інформація від Тетяни Мартиненко

Фотозвіт можна переглянути за посиланням:

 https://www.facebook.com/groups/538551136332909/permalink/598315803689775/

У Львові відбулася презентація Щоденника о. Василя Поточняка, в якому він описував переживання своєї хвороби перед смертю.

"Кажуть, очікування смерті - гірше смерті. О. Василь до того дня йшов, мабуть, тяжко, але він хотів поділитися своїм словом. Це була його воля - залишити свої переживання для тих, хто, не дай Боже, тавруватиме його дорогою, аби хтось з того скористав", - зазначив Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ Владика Йосиф Мілян.

Він підкреслив, що отець Василь був людиною слова, правдивою людиною. "Він правдиво говорив про себе і пробував правдиво говорити про інших. Він захищав свою думку. Але те, що він писав у Щоденнику чи смс під час хвороби - не завжди відповідало дійсності. Не ми його опікували і підтримували, а він сам хотів підтримати тих, які молилися за нього, які за нього переживали. Іноді аналізи були негативні, а він розсилав повідомлення, що все добре. Блаженна неправда, яка мала підтримувати тих, хто підтримував його", - зауважив Голова ПМВ.

Єпископ відзначив, що отець Василь був активний і діяльний священик, який пішов з життя дуже молодим. "Він міг би змінювати цей світ. Але його Щоденник і духовний заповіт це робитимуть через нас, які його любили", - сказав Голова ПМВ.

У свою чергу упорядник Щоденника і автор вступної промови - настоятель Свято-Іванівської лаври Студійського уставу УГКЦ ієромонах Юстин Бойко (один з найближчих приятелів о. Василя Поточняка) розповів, як виникла ідея щоденника і крізь яку призму треба його читати і сприймати.

Він відзначив, що назва Щоденника - "З дороги зцілення", оскільки протягом своєї хвороби о. Василь сповіщав близьких людей про свій стан і перебіг лікування смс, які завжди завершувалися словами: "З дороги зцілення". У виданні зібрані всі такі повідомлення о. Василя.

Щоденник поділяється на декілька частин: вступне слово, біографія о. Василя Поточняка, його духовний тестамент (заповіт), власне текст Щоденнка (в якому він описував свою хворобу в двох аспектах: світлі Божому (як він переживає свою хворобу як християнин) і в світлі людському (як людина).

"Щоденник неможливо зрозуміти, не прочитавши Заповіту, - наголосив отець Юстин. - Заповіт о. Василь написав раніше, і не без причини. О. Василь у Римі у 2001 році став координатором для українців Італії. Душпастирючи на тих теренах, ми стали свідками смерті Папи Івана Павла II. Згодмо опублікували його заповіт, суто духовний. О. Василь читав той заповіт і вже тоді неодноразово висловлював думку, що, мовляв, треба і собі написати такий духовний заповіт. Коли його настигла хвороба - він почав його писати. Цей заповіт був написаний в Храмі Гробу Господнього, який є і храмом Воскресіння", - розповів священик.

Єромонах відзначив, що о. Василь Поточняк до останньої хвилини життя шукав відповіді на питання: чого він відходить? "Він не знайшов по суті остаточної відповіді. Але як Христовий воїн відповів собі: "так треба". Значить, така є Божа воля", - зауважив настоятель Свято-Іванівської Лаври.

Отець Юстин також підкреслив, що Щоденник - незакінчений. "В останні місяці хвороба його зламала настільки, що він уже не міг писати. Але зберігся його голос, записаний за три дні до смерті. Він передає привіт всім тим, хто щиро вболіває за нього. Цей запис ми опублікуємо згодом. - зазначив Єромонах. - О. Василь ніколи не здавався! Його Щоденник - це не плач Єремії, це голос священика, віруючої людини до людей, які переживають ту саму хворобу. І всі його розважання сповнені духом віри". 

Він також розповів, що в Щоденнику міститься спогади людей, які відіграли особливу роль у його житті, зокрема, під час пережиття його важкої хвороби, - Блаженнішого Любомира (Гузара), Владики Йосифа (Міляна), о. Василя Говери, Олеся Городецького, Марії Матіос, Павла Дворського.

"Пам'ять про смерть спонукає людину жити. Для нас, християн, - це місток, який провадить до вічності. Сподіваємось, цей Щоденник додасть всім сил і наснаги використовувати кожну хвилину життя" не для того, щоби нарікати, а щоби жити і змінювати все навколо нас", - звернувся о. Юстин Бойко до пристуніх.

Як зазначив секретар ПМВ о. Андрій Гах, наприкінці січня презентація Щоденника відбудеться у Римі, а згодом - у Києві.

Наразі Щоденник можна придбати у Львові у видавництві "Свічадо" (вул. Винниченка, 22), а також у Києві - у Патріаршому Соборі УГКЦ, у Церкві Святого Миколая на Аскольдовій Могилі, у Соборі Вишгородської Богородиці УГКЦ. Вартість книги - 70 грн. Кошти від продажу будуть спрямовані до благодійного фонду, який заповідав заснувати о. Василь Поточняк для допомоги онкохворим священикам і духовним особам.

Після презентації всі пристуні на чолі з Владикою Йосифом Міляном помолилися за спокій душі о. Василя.

Фото Олени Білоус

Українці в Угорщині відсвяткували 25-річчя Товариства Української Культури в Угорщині. 

Святкування розпочалося 10 грудня з урочистої академії. Душпастир для українців в Угорщині отець Дам’ян Габорій відслужив молитву та освятив прапор Товариства Української Культури в Угорщині. Потім відбувся виступ українських дітей. Під час свята до присутніх звернулася з привітальним словом посол України в Угорщині Любов Непоп, голова Товариства Української Культури в Угорщині та речник українців в угорському парламенті Ярослава Хортяні, представники угорського уряду. На завершення відбулося вручення грамот для членів українського товариства.

Святковий день завершився концертом в центральній угорській базиліці святого Іштвана (Степана) за участі українського квартету зі Львова «LeonVoci» в супроводі львівського симфонічного оркестру «K&K Symphoniker». Концерт відвідали понад 1000 осіб.

Ювілейні святкування товариства завершилися 11 грудня при українській парафії Покрови Богородиці подячною Божественною Літургією в супроводі квартету «LeonVoci». До присутніх в церкві звернувся з привітальним словом о. Дам’ян Габорій та прочитав вітальне слово від голови Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владики Йосифа Міляна, в якому єпископ зазначив: «Я щиро вітаю усю Вашу спільноту із пройденим шляхом та здобутим досвідом співпраці, братерства та єдності. Цей ювілей є плодом Вашої 25-ти літньої мандрівки, молитовним благодаренням та сповненим надії поглядом у майбутнє. Сьогодні ми дякуємо Богові за те, що зібрав Вас усіх - різних і з різних куточків нашої Батьківщини - у єдину спільноту. Вона для усіх Українців в Угорщині є знаком Вашої праці і відваги та заохоченням до будування таких наших спільнот у всьому краю, що Вас прийняв. Долучаюсь не тільки до Вашого Ювілею, але і до Різдвяних побажань. Хай Мир Господній завжди буде з Вами».

За інформацією прес-служби УГКЦ в Угорщині