Четвер, 09 квітня 2020

Вл. Йосиф Мілян: В основі будь-якої міграційної політики держави повинна стояти людина

Четвер, 11 лютого 2016 10:02

Як державні, так і церковні структури повинні сприяти організації самих мігрантів на місцях навколо духовних, культурних та соціальних центрів. Про це заявив голова Пасторально-міграційного відділу, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ владика Йосиф Мілян під час виступу на конференції "Місія Церкви в сьогоденні: контекст і відповіді на виклики часу" у Львівській духовній семінарії Святого Духа.

Владика відзначив, тема місійної діяльності Церкви є дуже давньою, зрештою, як і саме християнство, оскільки базується на місійному наказі Спасителя. Водночас, вона є дуже актуальною, особливо у контексті сучасного феномену міграції, який набирає щораз більшого розголосу.

“Якщо під місіонерськими ініціативами розуміти стисло проголошування Божого Слова різноманітним спільнотам людей, які не вірують у Христову благовість, то УГКЦ в силу історичних, а також іншого роду обставин, не бере активної участі у такій діяльності. У великій мірі на це вплинули довготривалі переслідування нашої Церкви. Натомість, участь поодиноких священиків у місіях, які провадить Католицька Церква, є присутньою”, - зазначив Владика Йосиф.

Єпископ розповів, що міграція вірних УГКЦ сприяла тому, що українські священики їхали слідом, щоб надати душпастирську опіку українцям і можливість брати участь у літургійному житті. “Оскільки наша Церква на нових територіях, де опинилася її вірні не мала постійно діючих структур, офіційно наші громади перейшли у підпорядкування церковних структур Римо-Католицької Церкви. Таким чином і УГКЦ отримала змогу представляти до номінації своїх священиків як на координаторів, так і до громад, а також у канонічних межах призначати і відкликати зі служіння наших священиків”, - відзначив Голова ПМВ.

Як зауважив владика, досвід Церкви показує, що закриття перед мігрантами кордонів не є виходом. І якщо говорити про адекватну відповідь на так званий «виклик» міграції, то її потрібно розпочати зі зміни філософії ставлення до мігрантства як такого. “Людина повинна стояти в основі будь-якої міграційної політики держави. Кожна держава, яка поважає і цінить свого громадянина, повинна не так дбати про те, щоб він повернувся, як радше про те, щоб його захистити і допомогти йому там, де він є. У свій час це дуже добре зрозумів уряд Португалії, велика частина мешканців якої знаходиться поза межами своєї країни”, - наголосив єпископ.

Він також відзначив, що Христова Церква розглядає міграцію перш за все як шанс: шанс для поодинокої людини - зустріти іншу і збагатитися її досвідом; шанс для спільноти – поділитися власним досвідом, шанс для поодинокого етносу – зрости, шанс для світу – не зупинитися в рості. “Якщо ж глибше черпнути, то вже сама природа Церкви є міграційною, оскільки Христос, як ми вже згадували на початку, своїм послідовникам наказав: «Ідіть, навчайте всі народи», - зауважив владика Йосиф.

Крім того, єпископ розповів про діяльність Пасторально-міграційного відділу, зокрема про курси для семінаристів, на яких представляють можливості і потреби душпастирського служіння для вірних УГКЦ поза межами України, і про семінари для священиків, які вже душпастирюють для українців у країнах їхнього перебування.

У конференції також взяли участь делегат Конгрегації Східних Церков для греко-католиків в Казахстані та Середній Азії о. Василь Говера, який презентував місійну діяльність УГКЦ у контексті сучасних реалій Казахстану, і проф. др. габ. Ришард Гайдук, представник Вармінсько-Мазурського університету м. Ольштин (Польща), який розповів про місійні виклики та перспективи для Церкви у контексті Латинської Америки.

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: