Середа, 13 листопада 2019

О. Юстин Бойко про о. Климентія Шептицького: Він залишив свій слід не тільки в історії Церкви, а й народу

Опубліковано в Семінари для місіонерів Середа, 15 травня 2019 21:55

Блаженний священомученик Климентій Шептицький залишався в тіні свого брата, але відіграв велику роль і залишив свій слід не тільки в історії Церкви, а й українського народу. Про це заявив експерт ПМВ о. Юстин Бойко на семінарі ПМВ у Мадриді для священиків УГКЦ, які душпастирюють поза межами України.

«Цього року ми на державному рівні відзначаємо 150-річчя від дня народження о. Климентія Шептицького. Це фігура, яка залишила свій слід не тільки в історії Церкви, а й українського народу, - підкреслив ієромонах. - Патріарх Йосиф так згадував про о. Климентія Шептицького: «Говорячи про митрополита Андрея не можна не згадати про його брата Казимира, і то дещо докладніше. Бо він був незвичайно відданий своєму братові – і співробітником, і правою рукою майже у всіх ділах. Доповняв він митрополита в практичному переведенню великих планів. Водночас був він гальмою у відважних і нераз ризикованих потяганнях і предприняттях та лив холодну воду, як говорив сам о. Климентій, на розжарений запал вулканічної вдачі свого брата. Притому він його дуже любив і шанував».

Священик підкреслив, що о. Климентій відіграв важливу роль у житті свого брата Митрополита Андрея Шептицького. «Він залишався в тіні свого брата, коли йдеться про наше покоління. Натомість у період діяльності Митрополита Андрея всі розуміли, що він радиться у всіх справах з братом. І коли Митрополит вже не міг ходити, писати і був змушений перебувати у візочку, о. Климентій переїхав до Львова, жив у митрополичих палатах і був з ним до самої смерті», - зазначив отець Юстин.

«У 2009 році, коли мені доручили опікуватися монастирем Студіон біля Рима, де був архимандритом Блаженніший Любомир Гузар, я натрапив на архіви і побачив масу документів, зокрема про Климентія Шептицького. Там знайшов і його листи з рідним братом Станіславом Шептицьким, генералом польської армії. Вони вже видані польською мовою і перекладені українською з коментарями. Вже побачила світ і перша наукова біографія, що містить документи, які до цього не були опубліковані, зокрема листування отця Климентія – «Біографія. Блаженний священомученик о. Климентій Шептицький» авторства львівського дослідника Івана Матковського”, - зауважив о. Юстин Бойко.

Розповідаючи про життя священика, о. Юстин відзначив, що він народився 1869 року у Прилбичах, був черговим хлопцем у родині Шептицьких. Оскільки Шептицькі намагалися дати добру освіту своїм дітям, він спочатку навчався у Ягеллонському університеті, а згодом у Мюнхені і Парижі.

«У монастир він пішов вже в доволі зрілому віці – у 43 роки. До цього встиг зробити добру світську кар’єру. Був депутатом і секретарем Австрійського Сейму. Лобіював інтереси Галичини, зокрема був першим автором закону про ліси, ухваленим австрійським парламентом. Також лобіював політичні проекти, як поєднували український і польський народ. Чому він пішов з політики? З двох причин: по-перше, померла мама, а, по-друге, в польській фракції австрійського парламенту, до якої він належав, з’явилися проросійські настрої. Тож настав час реалізувати своє покликання до монастиря», - зауважив о. Юстин Бойко.

Тож у грудні 1911 р. він вступив до бенедиктинського монастиря у Бойроні. А вже наступного року перейшов у греко-католицький монастир Студійського уставу у Кам'янці в Боснії, де приніс монаші обіти і отримав ім'я Климентій. У 1915 році був висвячений на священика. 

«Коли у 1926 році у Львові була створена Свято-Успенська Унівська Лавра студитів, отець Климентій став першим ігуменом. О. Климентій був добрим менеджером. Він створив в Лаврі величезне господарство, яке прекрасно функціонувало. Унівський монастир налічував у ті часи близько 150 монахів», - зазначив ієромонах. Причому о. Климентій, будучи графом, не цурався загальної праці. Так, щотижня граф Шептицький чергував на кухні.

Під час Другої Світової війни о. Климентій брав активну участь у порятунку євреїв, за що згодом був проголошений Праведником народів світу.

Восени 1944 року митрополит Йосип Сліпий звів Климентія Шептицького у сан архімандрита монахів Студійського уставу і призначив керівником делегації на переговорах з органами радянської влади, проте керівництво СРСР взяло курс на ліквідацію УГКЦ. О. Климентій у цих умовах залишався активним захисником греко-католицької церкви. У 1947 році його заарештували і згодом етапували до Володимирської тюрми. Йому було 79 році, по дорозі його пограбували і побили. О. Климентій помер у травні 1958 року і був похований вночі у спільній могилі.

Отець Климентій Шептицький був беатифікований Папою Іваном Павлом II під час візиту до України у 2001 році.

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: