П'ятниця, 22 жовтня 2021

Високопреосвященний Еліас (Шакур): Ваша Церква уактуальнює віру

Опубліковано в Публікації Субота, 26 жовтня 2013 07:42

Високопреосвященний Еліас (Шакур), Архиєпископ Мелхітської Греко-Католицької Церкви вперше прибув в Україну. 14-15 липня він взяв участь у Всеукраїнській та молодіжній прощі в Зарваницю, присвяченій 120-й річниці від дня народження Патріарха УГКЦ Йосифа (Сліпого) і тематиці Святих Таїнств. Після проші Владика приїхав до Києва, де відслужив Літургію у храмі Святого Василія Великого, відвідав Софійський і Михайлівський собори, Києво-Печерську лавру, молився біля меморіалу жертвам тоталітарного режиму в Биківні, оглянув центральну частину столиці.

З Головою Пасторально-місійного відділу УГКЦ вл. Йосифом (Міляном) Високопреосвященний Еліас (Шакур) обговорили питання подальшого служіння українцям в Ізраїлі. Очільник греко-католиків Ізраїлю також зустрівся з Блаженнішим Любомиром (Гузаром) та Владикою Богданом (Дзюрахом).
Про свої враження від України, особливості греко-католицького душпастирства у Святій Землі і українців в Ізраїлі Високопреосвященний Еліас розповів в інтерв’ю.

Владико, Ви вперше приїхали в Україну, вперше побували на прощі в Зарваниці. Які у Вас враження від цього святого місця?

Я справді вперше в Україні. І всередині цієї країни почуваюсь дуже добре.
Я приїхав до вас, щоби налагодити кращі зв’язки. Взяв участь у прощі в Зарваницю. Я був дуже захоплений, побачивши тисячі людей, які прибули на прощу.

Зарваниця  - це видима ікона України.

Ви маєте дуже молодого Патріарха, живучого, енергійного і оптимістичного. Він говорив до тисяч людей, які об’єдналися коло нього.  

Це дуже добре для вас. Ви вийшли з павутиння ночі і обернулися до надії. Це дуже велика радість.
Якщо ви не втратите все багатство яке маєте, то зможете перемагати найтяжчі випробування. Відчуття віри у людей, яких я бачив, є дуже сильне.

Я, будучи палестинцем, арабом в Ізраїлі задумуюсь, як ми можемо взаємно допомагати один одному. Я не хочу говорити про знищення Ізраїлю. Я хочу подати надію для палестинців. Неможливо, щоби один народ будував своє благополуччя ціною насилля над іншим народом.

Ситуацію, подібно до тієї, яка було в Україні, я зустрічав у Південній Африці. Вони вийшли з апартеїду до свободи. Але свобода там ще не прийшла до кінця. Досконала свобода будується.
Треба, щоб ви і я разом будували свободу для наших народів.

Нещодавно духовні лідери Ізраїлю підписали в Ватикані декларацію про мир. Ви теж брали участь у цьому заході. Як вам вдається зберігати і підтримувати міжконфесійний і міжрелігійний мир у Святій Землі?

Це дуже добре, що відбуваються декларації за мир. Ватикан робить все, щоби цей мир був. Необхідно ще більше говорити про мир. Але ми все ж таки треба говорити і про справедливість. Про справедливість говорять і пророки.

Якщо ви хочете миру і безпеки, ви мусите бути справедливі і здатними інтегруватися. На мою думку, ми в Ізраїлі забули говорити про справедливість. А без справедливості неможливо побудувати мир. Ми хочемо жити в мирі через справедливість. Це дві реальності дуже поєднані між собою.

Вас тричі номінували на Нобелівську премію миру. Що б ви порадили українським церквам, як зберегти той міжконфесійний мир? Адже між Московським і Київським Патріархатом порозуміння досі не знайдено, а час від часу відбувається загострення стосунків.

Ми маємо цікавий досвід в Ізраїлі. У нас є греко-католики, римо-католики, мароніти, є православні і англіканці, є євреї і мусульмани і т.д.

Я заохочую молитись спільно про мир.

Вперше за 1000 років ми разом служили за мир. Вже три роки ми спільно говоримо: “Христос Воскрес!” Нас ніщо не роз’єднує. Ми хочемо демонструвати віру.

Ми шукаємо дорогу, як віднаходити наших братів євреїв і братів мусульман. Хоча це дуже тяжко. Але треба творити єдність, приймаючи різність в релігійності. Єдність в різноманітності. Це дуже добре вдається, коли ми один одного більше пізнаємо. Дуже важливо виховувати людей в дусі, що ми покликані і зобов’язані жити в єдності.

Мир починається з дітей. Мир починається на руках матері.

Один ніколи не почне миру. Всі мають брати в тому участь, починаючи від навчання і виховання.

Раз Ви заговорили про виховання. Наскільки мені відомо, Ви заснували мережу освітніх закладів в Ізраїлі. На вашу думку, наскільки рівень духовності залежить від рівня освіти?

Я б так не ставив питання. Наука і духовність – це формування справжньої людини. Неможливо справедливо навчати без духовної глибини. Не існує правдивої духовності без наукового підґрунтя

Що таке духовність? Це навчання наших дітей поважати іншого. Єврей, палестинець, мусульманин, християнин, кожен був і є створений на образ і подобу Божу. Єврей не буде духовний, якщо не буде поважати палестинця.

Я говорив багатьом арабам-палестинцям:  Бог не створив нас мусульманами чи євреями чи християнами. Бог нас створив як дітей своїх на свою подобу і образ. Тому у вигляді кожної людини має споглядатись Божий образ і подоба. Я покликаний любити цей образ і поважати його подобу в іншому.

Які особливості греко-католицького душпастирства в Ізраїлі?

Свобода релігійна дана не тільки християнам, свобода дана всім віросповіданням.
Нашою проблемою є те, що одні вважають себе кращими від інших (євреї від палестинців).
Ніби чується святим, але не любить іншої людини. Найвища святість проявляється в щоденній поведінці.
Якщо сила не дотримується закону, вона стає ще сильніше. Є така байка про вовка і овечку. Вовк хоче з’їсти овечку. Він звинувачує її навіть в тому, що вона живе. Вона каже: моє життя є моїм правом. А в результаті - хто сильніший, той і правіший. Це не по-християнськи. Справедливість християнська не полягає в тому, що ти завжди правий. Найсильніший був Ісус Христос. Але він пішов на хрест і терпів, хоча і мав рацію.

І ця ситуація повторюється в різних націях і країнах. В Україні таке саме, в Палестині, в Південній Африці, в Сальвадорі і т. д.

Українці в Ізраїлі – хто вони? І чи є у Вас потреба в українських священиках, які б поїхали на місії до своїх вірних у Святій Землі?

Ми маємо необхідність покликання до священничого стану. В Ізраїлі ми займаємося всім арабським світом. Ми не маємо семінарії. Ми не можемо відвезти свою молодь до Лівану, щоби вони вивчилися на священиків. Деяких ми відправляємо до Риму, але вони повертаються звідти з “римською ментальністю”, а це нам не підходить. Ми шукаємо виходу.

Греко-католицька церква є найбільшою церквою на Святій Землі. У нас нараховується 80 тисяч християн. Всіх християн у Святій Землі є 150 тисяч. Наше відносини з православними або римо-католиками, або з іншими християнами на загал є дуже добрі. Ми об’єднані. Ми приймаємо одні одних в різних обрядах.

Ми не можемо чітко сказати, скільки в Ізраїлі є українців. Приблизно - 10 тисяч. Може бути і більше. Тому я і приїхав сюди. Хочу, щоби Українська Греко-Католицька Церква дала нам священика, гарного священика, щоб він займався українцями, які розкидані по всьому Ізраїлю. Ми приблизно орієнтуємося, де вони є. Але ми на знаємо української мови, ми не маємо вашої ментальності.

Я готовий дати вам нашу церкву. Я буду старатися допомагати. Але українська Церква має дати нам священика, щоби він опікувався тими людьми.

І які вимоги до того кандидата?

Я не можу сказати. Це відповідальність вашого українського єпископа. Я тільки прошу. Для мене дуже важливо, аби він говорив мовою, прийнятною для народу. Ми говоримо арабською. Служимо арабською. Ми не можемо змушувати тих, хто приїде, говорити арабською чи івритом. Добре було б, щоби той, хто приїде, розмовляв гарною англійською. Весь світ розуміє англійську. Це мова спілкування. Якщо єпископ вирішить дати нам такого священика, то ми його приймемо. Я вірю, що з моїм приїздом це питання вирішиться.

З яким відчуттям Ви повертаєтесь з України?

Я повертаюся з відчуттям переконання присутності надії. Українська Греко-Католицька Церква є живою. Вашій Церкві ще треба багато працювати, після десятиліть переслідувань, які вас спіткали. Але ваша Церква йде вперед. На моє переконання, ваша Церква уактуальнює віру. Надіюсь, що кроки, які ви робите, будуть продовжуватися. Я молитимусь за українських християн, я буду просити моїх вірних, щоб вони молилися за вірних української Церкви.

Інфоцентр Пасторально-Місійного відділу УГК

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: