Синод Єпископів УГКЦ в 2007 році постановив встановити у всій Українській Греко-Католицькій Церкві День мігранта в останню неділю перед Різдвом. Цього року це неділя 5 січня. Тож нижче публікуємо послання Голови Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владики Йосифа Міляна з нагоди Дня мігранта.
Всечесні і Преподобні Душпастирі,
Преподобні Сестри,
Дорогі Брати і Сестри,
Дорога молоде і діти!
У цей передріздвяний час прийміть щирі вітання. Уже невдовзі в наших домівках зберемось довкола святої вечері і вперше прославимо народженого Божого Сина нашими колядками. Відтак у храмах співатимемо разом “З нами Бог”, закликаючи один одного до славлення Новонародженого Сина Предвічного Отця. У цю Неділю перед Різдвом Христовим наша Церква зосереджується довкола теми “українських мігрантів”. Для нас цей рік є особливим, бо в кожному кутку світу наші спільноти готуються до Патріаршого Собору, який пройде в серпні цього року у Львові. Це скликане Патріархом Святославом зібрання ієрархії і мирян з усього світу, кожного кутка, де б'ється українське серце, зосередить свою увагу довкола теми: “Еміграція, поселення і глобальна єдність Української Греко-Католицької Церкви”. Тому ця Неділя, яка є передвістям Христового Різдва, є для нас хорошою нагодою зупинитись у молитовній подячно-прохальній призадумі за кожного з вас, які з різних мотивів залишили власні домівки і дозволили віднайти вас Ісусом у тих усіх країнах, в яких ви оселились.
Хочу пригадати усім нам, що від цього року Святіший Отець Папа Франциск запропонував святкування Світового дня біженця і мігранта на останню неділю вересня. Минулого року відбувся 105-й всесвітній день молитви і застанови над долею мігранта, залишаючи на Петровій площі перманентний знак - пам'ятник мігрантам усіх часів і народів. Він пройшов урочисто на площі Святого Петра і в ту неділю ми молились в усіх наших храмах суголосно з Наступником Петра. Сьогоднішня неділя є немов би продовженням перейнятої відповідально естафети від Єпископа Рима, і по наших храмах та спільнотах огорнемо молитовно дорослих і дітей, осіб літнього віку та молодь, які у світі через соціально-економічно-політичні обставини сталися “почесними послами” нашого краю. У Літургії з вдячністю до Господа за Його присутність і товаришування в нашій “дорозі” вознесемо нашу молитву після апостольських настанов, щоб жили між собою в мирі, щоб потішали і будували один одного та щоб не втомлювались добро чинити.
Дорогі в Христі, бажаю вручити Вам через Ваших душпастирів, Батьківське Слово, послання Папи Франциска з цієї нагоди. “Не йдеться тільки про мігрантів”... якихось мігрантів, безликих і далеких від конкретного нашого життя. Йдеться про нас. Замкнувши двері власного дому і ступивши на дорогу, яка повела нас за рідні межі — ми стались мігрантами. Ввійшовши до нових країн, ми принесли з собою історію - особисту та цілого народу, свою надію і очікування, смуток і тривогу. Господь є з нами... Господь є і був з вами — подякуймо Йому, що не перестав турбуватись і опікуватись нами через людей, організації, Церкву та церковні спільноти, які дали нам все, щоб ми почувались більш безпечними. Сьогодні є саме той день, коли варто сказати своє голосне “спасибі” настоятелям храмів, які нас приймають, тим людям, для яких працюєте. Сьогодні є саме той день, щоб сказати дякую і вашим душпастирям за їхню готовість слухати і послужити.
Не йдеться про мігрантів — бо йдеться про нас... Сьогодні ми молимось і говоримо про мігрантів і їхню долю, тобто молимось за нас і роздумуєм про нас, так як цього нас навчає Літургія “самі себе, один одного Христу Богові віддаємо”. Так, сьогодні вдивляючись уже в напрямку Вифлеємського гроту через руки Богородиці, Святого Йосифа і наших Святих заступників, зміцнені їхнім прикладом та молитвою, ввіряємо себе Христові Богові. Тому, не бійтесь бути християнами, визнаючи євангельські цінності та “посланцями Вашої Батьківщини”. Ви також є голосом тих, хто не може говорити і бути захистом тих, хто є скривджений, незалежно від національності. Почуймося відповідальні за ці дари, які Господь ввірив кожному з нас, а головне - не лякайтесь будувати спільно ваші громади.
Дорогі в Христі! Цим словом до усіх Вас хочу висловити мою пастирську турботу про кожного з Вас, а також сказати, що Ви є важливими для Вашої Церкви. Нехай Господь Ісус своєю присутністю потішає вас і наповнює ваші серця новою надією. Хай кожна ваша сім'я, крокуючи разом з Ним, віднаходить силу долати щоденні духовні та матеріальні труднощі. У цей Різдвяний час визнаємо враз з усією Церквою радість, що випливає із свідомості присутності Господа. Вона оживляла очікування старозавітніх праведників і додавала сили послідовникам Христа. “З нами Бог, розумійте народи і покоряйтеся, бо з нами Бог”. Ця молитва є натхненням і розрадою. Нею молиться і уся наша Церква, розпізнаючи в кожній життєвій ситуації присутність посеред нас Господа, Який єднає і збирає розпорошених дітей. Тому сьогодні ще раз пригадуючи Вам цю правду нашої віри присилаю Вам мої Різдвяні побажання миру і надії. Хай Мир Господній завжди буде з Вами!
Нехай Пречиста Діва Марія супроводжує Вас, розділяючи Ваші надії і журби.
Благословення Господнє на Вас з Його благодаттю і чоловіколюб'ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.
