Ієромонах Василій Захарусь та брат Арсеній зі Львівського Святомихайлівського монастиря УГКЦ відслужили у Маронітському храмі у Нікосії Богослужіння до Дня незалежності України. Вони відслужили панахиду за тих, хто віддали своє життя за незалежність України, а також Святу Літургію за всіх українців Кіпру та їхні родини. 

Монахи також приєдналися до святкувань 24 серпня у Посольстві України. Свято розпочалося із молитви за Україну. Отець Василь освятив ікону Богородиці та подарував її українській громаді Кіпру, щоб Матір Божа оберігала усіх українців на цьому острові.

Під час свого душпастирського візиту на Кіпр о. Василь також відслужив Літургію у католицькому храмі св. Катерини у Лімасолі з нагоди Преображення Господнього та посвятив фрукти. На Літургію приїхали українці з різних міст і куточків Кіпру.

21 серпня відбулося спільне урочисте Богослужіння священників УГКЦ із католиками латинського обряду. Під час Літургії відбулося освячення Ікони Богородиці "Двері Милосердя", яку привезли монахи і передали її в дарунок храму.

У Лімасолі та Нікосії о. Василь провів низку духовних зустрічей з українцями греко-католиками.

Крім того, отець Василь передав в дарунок громаді Лімасолу та Нікосії найновіші християнські книги українською мовою, зокрема дитячі.

Голова ПМВ Владика Йосиф Мілян та секретар ПМВ о. Андрій Гах взяли участь у роботі VI Всесвітнього форуму українців, який відбувся у Києві під гаслом «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!».

На форум з’їхалися представники понад 300 делегацій з 36 країн світу. Учасники обговорили свою роботу і найгостріші проблеми, які хвилюють закордонне українство.

Владика Йосиф привітав учасників форуму та закликав більш активно працювати задля єднання нації.

Вперше за всю історію проведення Всесвітніх форумів одна із секцій була присвячена духовності та церковному життю закордонного українства. На секції були присутні близько 30 представників із різних країн світу.

Під час роботи секції о. Андрій Гах розповів про специфіку роботи Пасторально-міграційного відділу УГКЦ та діяльність церкви за кордоном. Адже Українська Греко-Католицька Церква стала однією з найбільш дієвих церков, які опікуються своїми вірними на територіях, де немає офіційних структур. “Саме церква може бути тим центром, довкола якого гуртується закордонне українство та зберігається українська самобутність”, - зазначив о. Андрій.

Робота секції тривала два дні. Під час другого дня учасники розробили резолюцію, у якій, зокрема, наголосили на важливій ролі Церкви за кордоном, завдяки якій українці змогли зберегти національну ідентичність на поселеннях далеко за межами своєї Батьківщини.

Одне із важливих питань, яке було порушене у документі резолюції, - всебічно сприяти наданню УГКЦ патріаршого статусу, підпорядкувавши закордонні українські греко-католицькі структури єдиному Патріаршому центру в Україні, а також становленню в Україні Помісної Православної Церкви та визнанню її канонічності Вселенським Патріархатом.

Рівно ж учасники секції засудили спроби використовувати Церкву і релігійні організації як знаряддя у новітніх війнах та конфліктах.

Серед почесних гостей, які взяли участь у відкритті форуму, були: перший президент України Леонід Кравчук, екс-президент Віктор Ющенко, віце-прем'єр-міністр - міністр культури В'ячеслав Кириленко, міністр освіти і науки Лілія Гриневич, голова комітету з питань охорони здоров'я ВР Ольга Богомолець, президент Світового конгресу українців Євген Чолій.

За інформацією Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ

У польському місті Кемпно в костелі св. Марціна вперше відправили Божественну Літургію св. Івана Золотоустого українською мовою. Раніше Єпископ Каліський Едвард Яняк зазначив, що в Кемпно і околицях працює та проживає декілька тисяч українців, яким необхідна душпастирська опіка в їхньому обряді на рідній мові.

Службу Божу відправив душпастир Парафії Стрітення Господнього в Лодзі о. Євген Сухий. На Літургію прибуло понад 100 осіб, переважно греко-католиків, але присутні були також і римо-католики, і православні.

Перед початком Служби Божої всіх присутніх привітав декан Кемпно, який є також і парохом парафії св. Марціна о. Єжи Пальпуховський. Саме завдяки його старанням в усіх костелах Кемпно і околиць (близько 30 парафій) протягом двох неділь липня було проголошено про початок греко-католицького душпастирства, а на парафіяльних таблицях з’явилися плакати українською мовою, які приготував о. Євген.

О. Євген висловив щиру подяку за можливість обійняти душпастирською опікою українців греко-католиків на території Кемпно і околиць та всіляку допомогу. Священик також подякував Його Преосвященству Едварду Яняку, який був головним натхненником початку цього душпастирства.

Після Божественної Літургії відбулася зустріч з вірними, під час якої о. Євген коротко розповів про УГКЦ в Польщі, звідки взялися українські церкви і спільноти на тих західних землях. На завершення о. Євген заохотив присутніх спільними силами будувати нову спільноту в Кемпно на Славу Божу.

За інформацією Греко-Католицької Спільноти в Кемпно

Головна ідея пам’ятного знаку в Зарваниці, присвяченого четвертій хвилі міграції, - відобразити весь біль українських родин через вимушену міграцію. Про це повідомив автор пам’ятника скульптор Олесь Сидорук.

Він відзначив, що після важких дев’яностих років, тисячі українців, втративши роботу, виїхали за кордон на заробітки, щоб прогодувати свої родини. Переважно це були жінки, які змушені були залишити своїх чоловіків та дітей, внаслідок чого багато родин були розірвані і зруйновані.

У бронзовій композиції, за словами автора, відображена мить прощання мами з донькою, але присутність матері символічна. Дівчинка тримає в руках Зарваницьку ікону Божої Матері як оберіг в дорогу для своєї мами. З лівого боку біля дівчинки - валіза, праворуч - камінь, на якому лежить вишитий рушник. На рушнику – грудочка землі, з якої проростає жолудь. “Кожна деталь композиції несе певний зміст: валіза символізує далеку подорож, декілька євро – те, що на заробітки їхали майже без грошей, мобільний телефон NOKIА 3210 як популярна модель початку двохтисячних років відображає час. Дві пташки - це символ двох душ, чоловіка та дружини, які розлучаються”, - розповідає Олесь Сидорук.

Український рушник зі жменькою рідної землі є невід’ємною частиною композиції, відзначає скульптор. А західноукраїнський орнамент на рушнику символізує регіон, з якого найбільше мігрувало людей. “На жменьці землі залишились відбитки дитячих ручок, які збирали для мами шматочок рідної землі, з якої проріс молодий дубочок як символ незламного українського духу. Можливо, з часом серед українських мігрантів виникне традиція садити молодий дубок, привезений з України, в європейських містах, де вони перебувають. Або встановлювати невеличкий пам’ятник у вигляді пророслого жолудя в бронзі, який би був символом мігрантів як частинка українців, які залишились в Європі”, - зазначає Олесь Сидорук.

Пам’ятник мігрантам був створений у "Творчій майстерні Сидорука і Крилова" скульпторами Олесем Сидоруком і Борисом Криловим.

Нагадаємо, на завершення щорічної десятиденної пішої Прощі родин мігрантів “Самбір-Зарваниця” у Марійському відпустовому місці в Зарваниці встановили і освятили пам’ятник українським мігрантам. Освячував пам’ятник Голова ПМВ Владика Йосиф Мілян. Пам'ятний знак був споруджений за кошти українських мігрантів та фундації "Мігрантес".

На завершення щорічної десятиденної пішої Прощі родин мігрантів “Самбір-Зарваниця” у  Марійському відпустовому місці в Зарваниці встановили і освятили пам’ятник українським мігрантам.

Освячував пам’ятник Голова ПМВ Владика Йосиф Мілян.  Перед цим зранку у Зарваниці на завершення прощі Владика Йосиф та Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк відслужили Архієрейську Літургію. Цьогоріч у прощі “Самбір-Зарваниця” взяли участь близько 500 осіб.

Пам'ятник мігрантам був споруджений за кошти українських мігрантів та фундації "Мігрантес".  Генеральний директор цієї організації монс. Жан-Карло Перего був присутній на посвяченні у Зарваниці.

Також у посвяченні пам’ятника мігрантам взяли участь колишній пасторальний координатор для українців в Італії о. Марко Семеген та представники ПМВ – о. Андрій Гах та диякон Роман Ільницький.

Пам'ятник мігрантам був давньою мрією покійного виконавчого секретаря ПМВ Василя Поточняка, який започаткував прошу “Самбір-Зарваниця” і хотів увіковічнити пам'ять про українського мігранта.