День Христового Воскресіння у Храмі Богородиці Троєручиці у Таллінні розпочався з Надгробного і Пасхальної утрені, яку служив душпастир для українців греко-католиків в Естонії о. Олег Попюк.

О 10:00 розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Апостольський Адміністратор Естонії владика Філіпп Журдан.

Як повідомляє УГКЦ в Естонії, у своєму зверненні до вірян Владика Філіпп підкреслив, що важливо не втрачати свою ідентичність та віру, асимілюючись з місцевим суспільством, що доволі часто зустрічається сьогодні.

Після завершення Святої Літургії відбулося освячення пасок та інших страв.

Опісля діти недільної школи провели гаївки, а на завершення Свята Христового Воскресіння українське громада мала спільний Пасхальний обід.

Голова ПМВ, єпископ-помічник Київський владика Йосиф (Мілян) привітав українців з Великоднем. 

“У Світлий празник Христового Воскресіння зсилаю свої найкращі побажання. Нехай світло Воскреслого Спасителя утвердить вас повнотою віри, зміцнить на здоров’ї та обдарує щедросвоїми ласками. Веселих та благословенних свят!” – йдетьсяу привітанні владики Йосифа. 

Українці в Об'єднаних Арабських Еміратах молилися на нічному Пасхальному Богослужінні в Церкві Святої Марії в Дубаї, а зранку Божественна Літургія і освячення великодніх кошиків відбулися в Абу-Дабі.

Перед Пасхальним Богослужінням в ОАЕ відбувся Великодній ярмарок, організований громадою УГКЦ та активістами FromUA.

Як відзначається у повідомленні УГКЦ в ОАЕ, у рамках Пасхального ярмарку усі охочі могли відвідати урок писанкарства, організований колективом церковної української школи в ОАЕ, придбати паску домашнього приготування, взяти участь у творчих заняттях від українського дитячого клубу і в конкурсі страв української національної кухні та рукоділля.

Капеланія УГКЦ в Об’єднаних Арабських Еміратах висловила вдячність всім, хто долучився до Великоднього ярмарку в Дубаї.

"Завдяки волонтерам та всім, хто прийшов підтримати наші благодійні проекти в цей день, ми зможемо влітку організувати відпочинок у Карпатах на базі відпочинку «Карпатські полонини» та у дитячому таборі в Сумській області для дітей загиблих та постраждалих героїв в зоні АТО. Зможемо підтримати фонд "Краб" при Національному інституті раку для допомоги онкохворим дітям-переселенцям. Зможемо продовжити нашу програму допомоги онкохворим дітям України, цього разу в м. Вінниця", - зазначив капелан УГКЦ в ОАЕ о. Юрій Юрчик.

Через окупацію Криму 18 тисяч кримських татар стали внутрішніми мігрантами. Більшість з них осіли у Києві та Львові. Про це заявив докторант Інституту історії Польської Академії Наук Андрій Живачівський під час круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

“Загалом на території України проживають, за різними даними, від 1 до 2 млн мусульман. За даними статистичних служб – 400-500 тисяч. Через окупацію Криму багато кримських татар стали внутрішніми мігрантами – 18 тисяч осіб. Переважно вони осіли у Києві та Львові, - розповів Андрій Живачівський. - На відміну від яскравих представників кримсько-татарського народу Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова, голова Духовного управління мусульман Криму Еміралі Аблаєв після окупації Криму не виїхав з України і став співпрацювати з російською окупаційною владою”.

Водночас, відзначив науковець, багато мусульман, які переїхали з Криму, сьогодні активно беруть участь у волонтерській допомозі українським військовим у зоні АТО.

Андрій Живачівський розповів про історію ісламу і його поширення, зокрема на українських землях.  “Після смерті Батия у 1260 році почалася міжусобиці в Золотій Орді і було багато втікачів. Перші мігранти-мусульмани поселялися на території Великого Князівства Литовського, пізніше – Речі Посполитої. Вони також осідали на території Київщини і в Острозі. До речі, в Острозі до початку XX ст. функціонувала мечеть. Іслам панував у Кримському ханаті. Це не тільки півострів Крим, а й територія сучасних Миколаївської, Херсонської і Одеської області. Також мусульмани проживали у Хмельницькій, Тернопільській і Вінницькій областях, які були частиною Османської імперії. Після встановлення Радянської влади і депортації кримських татар у 1944, на території України практично не було мусульман, але 1989 року кримські татари повертаються до Криму”, - зазначив докторант Інституту історії Польської Академії Наук.

Він також розповів про українців-мігрантів у країнах, які сповідують іслам.

“У мусульманських країнах невелика кількість українців. Найбільше – у Центральній Азії: Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан. У Туреччині на консульському обліку перебуває близько 20 тис українців. Переважно це українські жінки, які одружилися з турками. В ОАЕ офіційно зареєстровано 5 тис українців. Вони переважно працюють в сферах туризму і IT. Українці там доволі активні. Вже створено дві парафії УГКЦ”, - зауважив Живачівський.

Першочергова причина соціального сирітства – довгострокова трудова міграція. Про це заявила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою національного університету Львівська політехніка Ірина Ключковська під час круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

Як зазначила Ірина Ключковська, категорія дітей емігрантів, яких зараз називають соціальними сиротами, на законодавчому рівні не є закріпленою.

Науковець розповіла, що Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою вивчав питання соціального сирітства в Україні в контексті дослідження трудової міграції впродовж тривалого часу.

“Ми мали проект - діти емігрантів про себе. Це були твори дітей емігрантів, які розповідали про себе, про свої проблеми. І ми несподівано для себе виявили величезний комплекс проблем дітей, якими ніхто у нашому суспільстві не займався. Основі висновки: порушення психо-емоційного стану, погіршення комунікативного спілкування з оточуючими, поява дратівливості, агресивності, недовіри до оточуючих, відчуття самотності та власної неповноцінності, розвиток алкогольної, наркотичної та ігрової залежності, ускладнення процесу соціалізації, порушення шкільної дисципліни”, - розповіла директор інституту.

Ірина Ключковська зауважила, що у дітей емігрантів, які зростають без батьків, відбувається деформація ціннісних орієнтирів щодо сім’ї як такої.
“Першочергова причина соціального сирітства – довгострокова трудова міграція. Переважна більшість батьків, які їхали від безвихідді за кордон, залишали дитину на близьке оточення, в кращому випадку – на бабусь і дідусів. І дитина роками зростала в розірваній сім’ї. У неї не сформувалася модель сім’ї, де є тато, мама, діти. У неї відбулося викривлення уявлення про позитивну модель сім’ї”, - зазначила експерт.

Науковець також відзначила, що у дітей виникають комунікативні проблеми з батьками, коли вони повертаються з-за кордону.

Говорячи про кількість соціальних сиріт в Україні, науковець підкреслила, що їх неможливо облікувати і порахувати, оскільки батьки, виїжджаючи за кордон, дуже часто не інформують про це вчителів або навіть просять останніх не поширювати такі відомості.

Пані Ірина відзначила, що переважно питаннями соціальних сиріт займається виключно Церква, зокрема УГКЦ, а держава дотепер усувається від цих проблем.

“УГКЦ завжди була оберегом наших трудових мігрантів і їх дітей. Але діти, які залишилися, - це і відповідальність держави. Держава мусить реагувати на цей серйозний виклик, який постав, - підкреслила Ключковська. - Що ми пропонуємо: внести зміни до законодавства з метою визнання дітей трудових мігрантів як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах, і на законодавчому рівні ввести інститут опікунства”, - зазначила директор.

Пані Ірина підкреслила, що питання соціального сирітства надалі залишається актуальним. Адже наразі спостерігається тенденція збільшення обсягу довгострокової трудової міграції і збільшення участі молодих людей віком 18-29 років у міжнародній міграції.