Понеділок, 11 грудня 2017

О. Олексій Саранчук: Для українців за кордоном дуже важлива присутність священика. Це їм вказує на те, що Бог разом з ними і дбає про них

Четвер, 06 липня 2017 14:47

Для наших людей за кордоном дуже важлива присутність священика. Це їм вказує на те, що Бог їх не залишив, що Господь разом з ними і дбає про них. Про це заявив О. Олексій Саранчук, виступаючи перед учасниками спецкурсу місійного служіння, що ПМВ цього року проводить в Івано-Франківську.

О. Олексій Саранчук, який 10 років душпастирював у Венеції, поділився з семінаристами своїм досвідом служіння в Італії.

“Жодного бажання навчатися за кордоном у мене не було. Але я послухав владику і поїхав на навчання до Риму. У 1999 році почався великий наплив українців до Італії. Люди приїжджали на заробітки. І всі думали - поїду на рік-два, зароблю грошей і повернуся додому. Людям на початках було дуже важко: мовна проблема, стрес, відсутність роботи, погані умови. Але з часом, переборовши труднощі, українці навчилися спілкуватися італійською, знайшли роботу і за пару років вже не було бажання повертатися, а навпаки хотіли своїх рідних якось привезти до Італії. Саме у цей період у нас - священиків і семінаристів, які приїхали на навчання до Італії, – планів залишатися не було. Але була велика потреба”, - зазначив о. Олексій.

Він зауважив, що у Римі на той час були дві колегії, де навчалися семінаристи і священики. І українціі зверталися з проханням організувати спільноту і дати священика.

“Подзвонив мені священик, поляк, з містечка біля Риму і каже, мовляв, тут багато українців, може приїдеш зорганізувати службу. Кколи я приїхав, десь 50 людей прийшли на Літургію. І я почав часто їздити у неділю в різні міста до наших людей, до українців. А потім о. Василь Поточняк попросив мене залишитися на служіння в Італії, тому що Блаженніший Любомир домовився з патріархом Венеції про служіння українського священика у Венеції. І я погодився”, - розповів отець Олексій.

Він зазначив, що спочатку служив у невеличкому храмі, але на Великдень прийшло так багато людей, що всі в ньому не вміщалися і він попросив латинського священика перейти в іншу церкву. “Тоді на Великдень ціла ріка українців йшла до храму - у вишиваних сорочка, з пасками, з кошиками, з іконами. Це незабутнє. Прийшло більше 2500 людей. У 2002 році я був там першим українським священиком, тому і українці, і молдавани, і білоруси, і росіяни – всі єдналися в одній церкві. І я побачив, що Бог на нас має свої плани, і якщо ми йому довіряємо, йдемо туди, куди нас відсилає єпископ, то Господь про все подбає, бо Він вже приготував … Місяць я жив у малесенькій кімнатці, а після цього мені дали у центрі Венеції чотирикімнатну квартиру на два поверхи з терасою. Я кажу: мені так багато не треба. Мені відповіли: що є, то бери”, - поділився спогадами о. Олексій.

Священик відзначив, що заснував в Італії більше 10 спільнот. І відзначив, що ця країна має більшу схильність до неодружених священиків. “Як би не було, але в їхній традиції і менталітеті священик є неодружений”, - відзначив душпастир.

“Дуже важлива для наших людей за кордоном присутність священика. Це їм вказує на те, що Бог їх не залишив, що Господь разом з ними і дбає про них. Вони можуть спільно молитися, приймати Святі Таїнства. Після Літургії у нас були спільні зустрічі, святкування, співи і люди часто казали: якщо б не Церква - ми б тут не вижили”, - зазначив о. Олексій Саранчук.

Цього року практичний спецкурс ПМВ з місійного служіння для семінаристів відбувається в Івано-Франківській Духовній Семінарії ім. Св. Свящ. Йосафата з 3 по 9 липня.

Фото надане прес-службою Івано-Франківської Архієпархії

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: