Папа Франциск • БЕЗ НЬОГО НЕ МОЖЕМО ЗРОБИТИ НІЧОГО...

5 Місіонер, котрий не відбувся Японська мрія молодого Бергольйо Святіший Отче, Ви розповідали, що ще молодим хотіли стати місіонером у Японії. Пізніше справи пішли іншою дорогою. Але у своєму першому покликанні був заклик і порив «щоб переплинути море». Чи можемо сказати, що Папа став місіонером, який не відбувся? Я не знаю цього. Я вступив до Товариства Ісуса через те, що на мене вплинуло їх місіонерське покликан - ня, їхнє виходити поза кордони. Тоді я не міг поїхати в Японію, але я відчував, що проголошення Ісуса і Його Євангелія завжди передбачає у собі певний вихід, щоб розпочати мандрівку. Коли я ще був провінційним настоятелем єзуїтів у Аргентині, я підтримав поши - рення малих «місійних станиць» по цілій країні. Чи Ви посилали їх? І якщо так, то куди вони йшли? Туди, де є потреба. З півночі на південь. Перш за все у ті місця, де не було священників. Коли я вже став єпископом, я бачив священників, які перебували у кризі. І вони бачили як можливість зберегти власне священство в тому випадку, коли йшли далеко, у місій - ні станиці, і реалізовували його. Інші йшли туди, тому що відчували поклик Господа. Вони, можливо, думали, що йдуть туди, щоби принести Христа, але натомість, вони були тими, яких у тих місцях Христос знову поло - нив і оздоровлював. День у день вони відкривали для себе здивування, маленькі та великі чуда, які Бог тво - рить серед свого народу вірних, де серед бідного наро - ду особи, що страждали, були вилікувані і грішники отримували прощення.