Папа Франциск • БЕЗ НЬОГО НЕ МОЖЕМО ЗРОБИТИ НІЧОГО...

4 не є «прозелітизмом»; у різний спосіб він пропонував, що Церква зростає через «притягання» та через «свідчення». Ця місійна термінологія, як домінуюча нота, супроводжує цей церковний період. Ця плеяда слів увесь час спрямова - на на те, щоб натякнути, яким є властиво динамізм кож - ної апостольської справи і яким може бути його джерело: не як результат подальших зусиль, які необхідно долучи - ти до життєвих клопотів, але як відображення вдячності. Переповнення радісної вдячності від зустрічі з Христом і перебування в його обіймах. Саме така місія проголошення Євангелія, як стверджує, так чи інакше, при кожній нагоді папа Франциск, — сто - сується не лише «офіційних службовців» і вибраних цер - ковних підданих. Тому що його жести сягають самого сер - ця таїнства спасіння. І його шляхи перетинаються приго - дою віри і Церкви в історичному чередуванні світу. Тим часом Папа дозволив плинути своїм спогадам, сво - їм інтуїціям, своїм образам. В той же час слухаючи його слова, що також приходили йому на ум також про те, що писав св. Ігнатій Антіохійський в перші роки ІІ століт - тя християнства, в той час, коли його привезли до Рима щоб бути виставленим на ринку і отримати мучениць - ку смерть: «Наш Бог Ісус Христос, що зараз повернувся до Отця, проявляється ще більше . Перед обличчям пере - слідуваного світу, християнство не складається із слів людської мудрості, але в силі Божій».