Папа Франциск • БЕЗ НЬОГО НЕ МОЖЕМО ЗРОБИТИ НІЧОГО...

29 Без «спецефектів» організації від однієї країни до іншої, від однієї ситуації до іншої. Інкультурація не робиться в богословських лабораторіях, але у щоденному житті. Для справ милосердя і для місій завжди збирались гроші. Чи для проголошення Євангелія також потрібні кошти? Яким критеріям потрібно слідувати щодо цього аспекту місіонерської справи? Святий Ігнатій Лойола каже, що для підтримки апо - стольської справи можуть бути використані всі закон - ні природні засоби, отримані чесним способом. Це є засоби, що належать саме до порядку інструментів, і немає необхідності ніколи втрачати з поля зору їх природу. Вони не мають цінності самі по собі, тому не потрібно покладати на них надію. Гроші самі по собі не відкривають жодної мандрівки, жодного шляху. Залишається підтримка для конкретних і матеріаль - них аспектів місійної справи. Вони самі по собі не є плідними, оскільки не породжують життя. І якщо це не враховувати — гроші стають такими, що отруюють. І це спонукає до думки, що місія може відбуватись, як якась підприємницька діяльність, з певними управ - лінськими, функціоналістськими законами, спрямо - вуючи всі зусилля на збір коштів, щоб профінансува - ти проєкти та ініціативи. Можливо в певних місцях поступово знижуються пропозиції вірних, і це є сиг - налом, що відбувається ослаблення віри, і тоді необ - хідно думати про вирішення проблеми, щоб прикри - ти реальність якоюсь більш організованою системою збору. Блаженний Павло Манна, який був засновником Місійного союзу духовенства, вже в 1927 році описав надмірну важливість, яка надається грошам у місійно - му світі. Писав, що місії тоді можуть бути визначені як «платні пропагандистські організації», коли піддають - ся теорії абсолютної необхідності грошей, і де пошук грошей перетворювався на «майже одержимість».