Четвер, 22 серпня 2019

Українці в Об'єднаних Арабських Еміратах молилися на нічному Пасхальному Богослужінні в Церкві Святої Марії в Дубаї, а зранку Божественна Літургія і освячення великодніх кошиків відбулися в Абу-Дабі.

Перед Пасхальним Богослужінням в ОАЕ відбувся Великодній ярмарок, організований громадою УГКЦ та активістами FromUA.

Як відзначається у повідомленні УГКЦ в ОАЕ, у рамках Пасхального ярмарку усі охочі могли відвідати урок писанкарства, організований колективом церковної української школи в ОАЕ, придбати паску домашнього приготування, взяти участь у творчих заняттях від українського дитячого клубу і в конкурсі страв української національної кухні та рукоділля.

Капеланія УГКЦ в Об’єднаних Арабських Еміратах висловила вдячність всім, хто долучився до Великоднього ярмарку в Дубаї.

"Завдяки волонтерам та всім, хто прийшов підтримати наші благодійні проекти в цей день, ми зможемо влітку організувати відпочинок у Карпатах на базі відпочинку «Карпатські полонини» та у дитячому таборі в Сумській області для дітей загиблих та постраждалих героїв в зоні АТО. Зможемо підтримати фонд "Краб" при Національному інституті раку для допомоги онкохворим дітям-переселенцям. Зможемо продовжити нашу програму допомоги онкохворим дітям України, цього разу в м. Вінниця", - зазначив капелан УГКЦ в ОАЕ о. Юрій Юрчик.

Через окупацію Криму 18 тисяч кримських татар стали внутрішніми мігрантами. Більшість з них осіли у Києві та Львові. Про це заявив докторант Інституту історії Польської Академії Наук Андрій Живачівський під час круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

“Загалом на території України проживають, за різними даними, від 1 до 2 млн мусульман. За даними статистичних служб – 400-500 тисяч. Через окупацію Криму багато кримських татар стали внутрішніми мігрантами – 18 тисяч осіб. Переважно вони осіли у Києві та Львові, - розповів Андрій Живачівський. - На відміну від яскравих представників кримсько-татарського народу Мустафи Джемілєва і Рефата Чубарова, голова Духовного управління мусульман Криму Еміралі Аблаєв після окупації Криму не виїхав з України і став співпрацювати з російською окупаційною владою”.

Водночас, відзначив науковець, багато мусульман, які переїхали з Криму, сьогодні активно беруть участь у волонтерській допомозі українським військовим у зоні АТО.

Андрій Живачівський розповів про історію ісламу і його поширення, зокрема на українських землях.  “Після смерті Батия у 1260 році почалася міжусобиці в Золотій Орді і було багато втікачів. Перші мігранти-мусульмани поселялися на території Великого Князівства Литовського, пізніше – Речі Посполитої. Вони також осідали на території Київщини і в Острозі. До речі, в Острозі до початку XX ст. функціонувала мечеть. Іслам панував у Кримському ханаті. Це не тільки півострів Крим, а й територія сучасних Миколаївської, Херсонської і Одеської області. Також мусульмани проживали у Хмельницькій, Тернопільській і Вінницькій областях, які були частиною Османської імперії. Після встановлення Радянської влади і депортації кримських татар у 1944, на території України практично не було мусульман, але 1989 року кримські татари повертаються до Криму”, - зазначив докторант Інституту історії Польської Академії Наук.

Він також розповів про українців-мігрантів у країнах, які сповідують іслам.

“У мусульманських країнах невелика кількість українців. Найбільше – у Центральній Азії: Казахстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан. У Туреччині на консульському обліку перебуває близько 20 тис українців. Переважно це українські жінки, які одружилися з турками. В ОАЕ офіційно зареєстровано 5 тис українців. Вони переважно працюють в сферах туризму і IT. Українці там доволі активні. Вже створено дві парафії УГКЦ”, - зауважив Живачівський.

Першочергова причина соціального сирітства – довгострокова трудова міграція. Про це заявила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою національного університету Львівська політехніка Ірина Ключковська під час круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

Як зазначила Ірина Ключковська, категорія дітей емігрантів, яких зараз називають соціальними сиротами, на законодавчому рівні не є закріпленою.

Науковець розповіла, що Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою вивчав питання соціального сирітства в Україні в контексті дослідження трудової міграції впродовж тривалого часу.

“Ми мали проект - діти емігрантів про себе. Це були твори дітей емігрантів, які розповідали про себе, про свої проблеми. І ми несподівано для себе виявили величезний комплекс проблем дітей, якими ніхто у нашому суспільстві не займався. Основі висновки: порушення психо-емоційного стану, погіршення комунікативного спілкування з оточуючими, поява дратівливості, агресивності, недовіри до оточуючих, відчуття самотності та власної неповноцінності, розвиток алкогольної, наркотичної та ігрової залежності, ускладнення процесу соціалізації, порушення шкільної дисципліни”, - розповіла директор інституту.

Ірина Ключковська зауважила, що у дітей емігрантів, які зростають без батьків, відбувається деформація ціннісних орієнтирів щодо сім’ї як такої.
“Першочергова причина соціального сирітства – довгострокова трудова міграція. Переважна більшість батьків, які їхали від безвихідді за кордон, залишали дитину на близьке оточення, в кращому випадку – на бабусь і дідусів. І дитина роками зростала в розірваній сім’ї. У неї не сформувалася модель сім’ї, де є тато, мама, діти. У неї відбулося викривлення уявлення про позитивну модель сім’ї”, - зазначила експерт.

Науковець також відзначила, що у дітей виникають комунікативні проблеми з батьками, коли вони повертаються з-за кордону.

Говорячи про кількість соціальних сиріт в Україні, науковець підкреслила, що їх неможливо облікувати і порахувати, оскільки батьки, виїжджаючи за кордон, дуже часто не інформують про це вчителів або навіть просять останніх не поширювати такі відомості.

Пані Ірина відзначила, що переважно питаннями соціальних сиріт займається виключно Церква, зокрема УГКЦ, а держава дотепер усувається від цих проблем.

“УГКЦ завжди була оберегом наших трудових мігрантів і їх дітей. Але діти, які залишилися, - це і відповідальність держави. Держава мусить реагувати на цей серйозний виклик, який постав, - підкреслила Ключковська. - Що ми пропонуємо: внести зміни до законодавства з метою визнання дітей трудових мігрантів як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах, і на законодавчому рівні ввести інститут опікунства”, - зазначила директор.

Пані Ірина підкреслила, що питання соціального сирітства надалі залишається актуальним. Адже наразі спостерігається тенденція збільшення обсягу довгострокової трудової міграції і збільшення участі молодих людей віком 18-29 років у міжнародній міграції.

Біблія закликає до прийняття чужинців, адже через це відкриваються двері милосердя до Бога. Про це заявив завідувач кафедри Пасторального Богослов’я УКУ о. Андрій Олійник, ЧНІ, під час круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

О. Андрій аналізував богословський вимір заклику Святішого Отця Франциска Папи Римського у зверненні з нагоди Ювілею Мігрантів.

"Проаналізувати Послання Святішого Отця мені допомогла подія, яка нещодавно відбулася, - Папа Франциск відвідав острів Лесбос, який вважається символом трагедії біженців. Папа забрав з собою 12 біженців з Сирії, серед яких 6 дітей. Хоча офіційний Ватикан був приготований на 10 осіб. Це була імпровізація Папи. Всі витрати щодо утримання цих трьох сімей бере на себе Ватикан. Це практичне застосовування того, що написав Папа у своєму посланні", - зазначив о. Андрій.

Завідувач кафедри Пасторального Богослов’я УКУ відзначив, що на острові Лесбос знаходилися табори для біженців перед підписанням договору між ЄС і Туреччиною щодо повернення до Туреччини біженців з Сирії. На сьогодні на острові перебувають приблизно 4 тисяч осіб, які очікують на притулок.

"Папа зазначив журналістам, що він летить на зустріч з жертвами найбільшої катастрофи після Другої Світової війни. Він поспілкувався з біженцями і вшанував пам'ять тих осіб, які загинули по дорозі до Європи. З 4 млн осіб, які торік вирушили до Європи, затонуло або зникло без вісти понад 700 осіб. Папа запевнив біженців, що вони не є самотніми у своєму стражданні", - розповів отець Андрій.

Папа каже, відзначає богослов, що Євангеліє Милосердя має відповіді на всі ці виклики. Метою Євангелія Милосердя є змінити обличчя землі на простір Божого Царства. "Всі ми є подорожуючі, всі ми перебуваємо на дорозі до Бога і ми повинні розуміти ситуацію біженців", - підкреслив о. Андрій Олійник.

Він наголосив, що Біблія закликає до прийняття чужинців, адже через цей вчинок відкриваються двері милосердя до Бога, оскільки в обличчі іншої людини проявляються риси Ісуса Христа. "Тому той, хто виконує біблійний заклик щодо опіки над чужинцями, має можливість із захопленням пережити свято зустрічі, обміну дарами і солідарності. Така людина розпізнає голос Христа", - сказав о. Андрій.

Завідувач кафедри Пасторального Богослов’я УКУ також відзначив, що Папа у своєму посланні закликав і допомагати країнам, з яких вирушають мігранти і біженці. "Міжнародна солідарність, співпраця, взаємодопомога і справедливий розподіл земних дібр - це чинники, які слід скеровувати у напрямку тих країн, з яких вирушають мігранти у пошуках кращої долі", - зазначив о. Андрій.

"Папа закликає кожного вірного церкви практично відкликнутися на цю потребу - вшанування біженця як богоподібної істоти", - додав він.

О. Андрій Олійник також відзначив, що у відповідь на міграційні виклики, згідно з Посланням Папи, Церква повинна вживати наступних кроків: сприяти розвитку інтеграції, поданню об'єктивної інформації, гальмуванню байдужості, поширенню гостинності і пропагуванню ідей богослов'я визволення.

На сьогодні вже понад 5 мільйонів українців постраждали внаслідок анексії Криму та озброєного конфлікту на Донбасі, і вони потребують постійної різнопланової допомоги. Про це заявив експерт ПМВ Максим Бондаренко під круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

Максим Бондаренко відзначив, що найскладніше становище тих, хто продовжує жити вздовж лінії фронту і не має можливості виїхати. "Таких людей зараз - майже 3 млн. І це переважно самотні літні люди, одинокі матері, неповносправні особи та багатодітні сім'ї, часто без годувальника, яким немає до кого звернутися за допомогою і підтримкою", - зазначив експерт.

Він розповів, що у людей в зоні АТО виникають труднощі з продуктами харчування, отриманням пенсій і закупівлею ліків. "Це я говорю про територію, яка контролюється Україною", - зауважив Максим Бондаренко.

За даними Мінсоцполітики, повідомив експерт, станом на 1 лютого 2016 року тільки взято на облік понад 1 млн 700 тис переселенців, і їх кількість постійно зростає. В середньому - на 50-100 тис на місяць. "Коли був іловайський чи дебальцевський котел - сплеск був одразу близько на 400 тис осіб переселенців", - додав експерт.

Він розповів, що кримські татари переважано переселилися до Києва і Львова. А зі Східу України найбільше людей переїхало на території Донецької і Луганської області, підконтрольні Україні. Водночас, 600 тисяч українців через військовий конфлікт на Сході емігрували з України. Переважна більшість - до Росії.

Експерти говорять, підкреслив Максим Бондаренко, що нинішня гуманітарна криза - найбільша для України після Другої Світової війни.

За даними ООН, серед вимушених переселенців сьогодні в Україні 500 тисяч - це діти у віці до 16 років. З них 70% були свідками насильства, на очах багатьох вбили їхніх батьків. "Вони потребують психо-соціальної допомоги на роки, лікування словом, доброзичливістю, духовним супроводом і постійної молитвної підтримки", - підкреслив експерт ПМВ.

"Внутрішні переселенці мають багато проблем і труднощів з організацією побуту на новому місці. Перша причина - висока оплата за оренду помешкання. До того ж багато людей не хочуть здавати житло переселенцям з Донбасу, - зауважив Бондаренко. - Люди втратили все. Опинилися у новому середовищі. І тим більше зростає їх розчарування, коли на новому місці вони стикаються з неприйняттям, нерозумінням і соціальним виключенням. На них втішається ярлик не просто "переселенців", а "чужинців".

Бондаренко відзначив, що УГКЦ не стоїть осторонь страждань людей. І окрім молитовно-моральної підтримки, Церква ще з часів Майдну зайняла активну громадську і соціальну позицію, допомагаючи практично потребуючим завдяки численним жертводавцям з України і цілого світу. "УГКЦ допомагає усім, незважаючи на віросповідання, конфесію, погляди. Це дуже важливий і позитивний знак і свідчення живої віри", - сказав Бондаренко.

Фахівець розповів, як Церква практично допомагає переселенцям. Так, на сьогодні Карітас України, який діє в 14 областях України, допоміг і продовжує допомагати понад 270 000 особам - це приблизно 15% від усіх ВПО. На потребу цих людей було витрачено понад 12 млн доларів. Найчастіше люди просять про допомогу в оренді житла.

Також, за словами Бондаренка, на різних парафіях УГКЦ влаштовують збірки для потреб новоприбулих переселенців.

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: