Четвер, 09 квітня 2020

У польському місті Кемпно в костелі св. Марціна вперше відправили Божественну Літургію св. Івана Золотоустого українською мовою. Раніше Єпископ Каліський Едвард Яняк зазначив, що в Кемпно і околицях працює та проживає декілька тисяч українців, яким необхідна душпастирська опіка в їхньому обряді на рідній мові.

Службу Божу відправив душпастир Парафії Стрітення Господнього в Лодзі о. Євген Сухий. На Літургію прибуло понад 100 осіб, переважно греко-католиків, але присутні були також і римо-католики, і православні.

Перед початком Служби Божої всіх присутніх привітав декан Кемпно, який є також і парохом парафії св. Марціна о. Єжи Пальпуховський. Саме завдяки його старанням в усіх костелах Кемпно і околиць (близько 30 парафій) протягом двох неділь липня було проголошено про початок греко-католицького душпастирства, а на парафіяльних таблицях з’явилися плакати українською мовою, які приготував о. Євген.

О. Євген висловив щиру подяку за можливість обійняти душпастирською опікою українців греко-католиків на території Кемпно і околиць та всіляку допомогу. Священик також подякував Його Преосвященству Едварду Яняку, який був головним натхненником початку цього душпастирства.

Після Божественної Літургії відбулася зустріч з вірними, під час якої о. Євген коротко розповів про УГКЦ в Польщі, звідки взялися українські церкви і спільноти на тих західних землях. На завершення о. Євген заохотив присутніх спільними силами будувати нову спільноту в Кемпно на Славу Божу.

За інформацією Греко-Католицької Спільноти в Кемпно

 

Головна ідея пам’ятного знаку в Зарваниці, присвяченого четвертій хвилі міграції, - відобразити весь біль українських родин через вимушену міграцію. Про це повідомив автор пам’ятника скульптор Олесь Сидорук.

Він відзначив, що після важких дев’яностих років, тисячі українців, втративши роботу, виїхали за кордон на заробітки, щоб прогодувати свої родини. Переважно це були жінки, які змушені були залишити своїх чоловіків та дітей, внаслідок чого багато родин були розірвані і зруйновані.

У бронзовій композиції, за словами автора, відображена мить прощання мами з донькою, але присутність матері символічна. Дівчинка тримає в руках Зарваницьку ікону Божої Матері як оберіг в дорогу для своєї мами. З лівого боку біля дівчинки - валіза, праворуч - камінь, на якому лежить вишитий рушник. На рушнику – грудочка землі, з якої проростає жолудь. “Кожна деталь композиції несе певний зміст: валіза символізує далеку подорож, декілька євро – те, що на заробітки їхали майже без грошей, мобільний телефон NOKIА 3210 як популярна модель початку двохтисячних років відображає час. Дві пташки - це символ двох душ, чоловіка та дружини, які розлучаються”, - розповідає Олесь Сидорук.

Український рушник зі жменькою рідної землі є невід’ємною частиною композиції, відзначає скульптор. А західноукраїнський орнамент на рушнику символізує регіон, з якого найбільше мігрувало людей. “На жменьці землі залишились відбитки дитячих ручок, які збирали для мами шматочок рідної землі, з якої проріс молодий дубочок як символ незламного українського духу. Можливо, з часом серед українських мігрантів виникне традиція садити молодий дубок, привезений з України, в європейських містах, де вони перебувають. Або встановлювати невеличкий пам’ятник у вигляді пророслого жолудя в бронзі, який би був символом мігрантів як частинка українців, які залишились в Європі”, - зазначає Олесь Сидорук.

Пам’ятник мігрантам був створений у "Творчій майстерні Сидорука і Крилова" скульпторами Олесем Сидоруком і Борисом Криловим.

Нагадаємо, на завершення щорічної десятиденної пішої Прощі родин мігрантів “Самбір-Зарваниця” у Марійському відпустовому місці в Зарваниці встановили і освятили пам’ятник українським мігрантам. Освячував пам’ятник Голова ПМВ Владика Йосиф Мілян. Пам'ятний знак був споруджений за кошти українських мігрантів та фундації "Мігрантес".

На завершення щорічної десятиденної пішої Прощі родин мігрантів “Самбір-Зарваниця” у  Марійському відпустовому місці в Зарваниці встановили і освятили пам’ятник українським мігрантам.

Освячував пам’ятник Голова ПМВ Владика Йосиф Мілян.  Перед цим зранку у Зарваниці на завершення прощі Владика Йосиф та Митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк відслужили Архієрейську Літургію. Цьогоріч у прощі “Самбір-Зарваниця” взяли участь близько 500 осіб.

Пам'ятник мігрантам був споруджений за кошти українських мігрантів та фундації "Мігрантес".  Генеральний директор цієї організації монс. Жан-Карло Перего був присутній на посвяченні у Зарваниці.

Також у посвяченні пам’ятника мігрантам взяли участь колишній пасторальний координатор для українців в Італії о. Марко Семеген та представники ПМВ – о. Андрій Гах та диякон Роман Ільницький.

Пам'ятник мігрантам був давньою мрією покійного виконавчого секретаря ПМВ Василя Поточняка, який започаткував прошу “Самбір-Зарваниця” і хотів увіковічнити пам'ять про українського мігранта.

Ризька парафія Преображення Господа Нашого Ісуса Христа відсвяткувала свій храмовий празник. На урочисту Літургію у латвійській столиці прибули близько 50 вірних, а також гості з Естонії – душпастир для українців греко-католиків в Естонії о. Олег Попюк, який очолив святкове Богослужіння та виголосив проповідь, та з Литви - брат Пахомій, ЧСВВ. 

На Божественній Літургії також були присутні Посол України в Латвії Євген Перебийніс та працівники посольства. Посол привітав парафіян та пароха парафії Преображення Господа нашого Ісуса Христа у Ризі о. Романа Сапужака і подарував ікону, виготовлену на Тернопільщині.

Після Богослужіння парафіяни та гості зібралися в будинку Пресвятої Родини неподалік від каплиці, щоби разом святкувати іменини парафії.

За інформацією парафіянина Володимира Іваницького

Громада УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці іспанського міста Ґісона підтримала пропозицію Апостольського візитатора для українців греко-католиків в Італії та Іспанії владики Діонісія (Ляховича) і провела у Ґісоні християнський фестиваль.

Розпочався фестиваль День Хрещення України молитвою Чину віднови приречення у святому Хрещенні. Українці Іспанії мали змогу спільно помолитися за Україну, за мир і спокій на рідній землі, за хлопців-героїв.

Із вітальним словом до гостей звернулися в. о. Генерального консула України у Барселоні Світлана Крамаренко та представники місцевої влади.

На фестиваль з’їхалися українці з Барселони, Таррагони, Вальсу, Олоту, Льєйди, Тарреги, Манреси, Жирони, Сервери та інших міст Каталонії. Представники кожної парафії створили свою виставку українських виробів та фотографій про життя громади. Деякі пригощали гостей фестивалю українськими стравами.

Загалом гостями фестивалю були люди різних конфесій та віросповідань, адже населення Ґісони є багатонаціональним.

На концерті звучала як і духовна музика, так і естрадно-фольклорна. Після концерту розпочались танці. Перед початком концерту усі учасники фестивалю мали нагоду покатати дітей на конях, сфотографуватися із козаками або побавитись у козацькі ігри. Також відбувся конкурс караоке українських пісень.

У концерті також взяли участь діти, які приїхали з України на відпочинок до Барселони. Їхні батьки загинули у зоні АТО.

За інформацією катехитки Оксани Катаран

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: