На Стрітення Господнє голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, єпископ-помічник Київський, владика Йосиф Мілян посвятив Стрітенські свічки для громади українців Австрії у Церкві Святої Варвари у Відні.

  Крім того, владика Йосиф освятив у Відні карету швидкої допомоги для зони АТО. Автомобіль був придбаний на гроші від пожертв місцевої громади УГКЦ і найближчим часом буде відправлений на Схід України для допомоги українським військовим.

  Нагадаємо, цими днями голова ПМВ взяв участь у Міжнародній конференції єпископів з питань біженців, міграції та інтеграції у монастирі Хайлігенкройц в Австрії, де розповів про діяльність ПМВ у відповідь на гуманітарну кризу в Україні через російську агресію.

Церква не може стояти осторонь страждань людей. І окрім молитовно-моральної підтримки, УГКЦ сьогодні надає різні види допомоги вимушеним переселенцям зі Сходу України та Криму. Про це заявив Голова ПМВ владика Йосиф Мілян під час виступу на Міжнародній конференції єпископів з питань біженців, міграції та інтеграції на тему: “Зіткнувшись з багатовимірною кризою” у монастирі Хайлігенкройц в Австрії. 

Єпископ відзначив, що на сьогодні понад 5 мільйонів українців, постраждалих внаслідок анексії Криму та збройного конфлікту на Донбасі, потребують допомоги. І підкреслив, що це найбільша гуманітарна криза у Європі після Другої світової війни.

Владика розповів про діяльність УГКЦ у відповідь на гуманітарну кризу. “Церква не може стояти осторонь страждань людей та, окрім молитовно-моральної підтримки, з самого початку ще від Майдану зайняла активну позицію захисту людської гідності, допомагаючи практично, завдяки численним жертводавцям, як з боку закордонних благодійних фондів і організацій, так і простим людям, вірним з цілої України”, - сказав Владика Йосиф. 

Єпископ відзначив три рівні надання допомоги Церкви потребуючим.  Так, наприкінці 2014 року було створено «Координаційну раду душпастирства у кризових ситуацій» під провідництвом вл. Богдана (Манишина), до якої увійшли експерти більшості Комісій соціального спрямування Патріаршої Курії УГКЦ, Українського Католицького Університету, Карітас України та інші. Рада послужила ефективним комунікаційним майданчиком для церковних структур, котрі працюючи з постраждалим від конфлікту.

На парафіяльному рівні, за словами Голови ПМВ, діють поодинокі служіння, які виходять з приватних ініціатив душпастирів (здебільшого з кола самих переселенців).

У МБФ Карітасу України в 2014 році створено Відділ Надзвичайних Ситуацій, на який покладено відповідальність проводити масштабну гуманітарну підтримку для цивільних жертв військового конфлікту на Сході України та анексії Криму, загалом, і внутрішніх переселенців зокрема.

“На сьогодні Карітас України допоміг і продовжує допомагати понад 150 000 особам, які постраждали внаслідок воєнних дій на сході України та анексії Криму. У 12 областях України Карітас надає різні види допомоги та соціальних послуг”, - підкреслив Єпископ.

Це і кошти на придбання продуктів харчування, гігієнічних засобів, медикаментів і лікування для вимушених переселенців, а також набори з продуктами харчування і гігієнічними засобами вимушеним переселенцям і потребуючим, які проживають у зоні бойових дій. Карітас також організовує роботу центрів опіки дітей вимушено переселених осіб з зони збройного конфлікту на Донбасі, надає індивідуальну та групову психологічну допомогу вимушеним переселенцям, допомогу самотнім матерям з дітьми, які є вимушеними переселенцями з Донбасу, та допомогу у працевлаштуванні.

Декларації, підписані між Папою Франциском і Московським патріархом Кирилом, все-таки з часом матимуть позитивні наслідки. Таку думку висловив Голова ПМВ, єпископ-помічник Київський владика Йосиф Мілян.

"Переосмислення зустрічі Папи Франциска з Московським патріархом триватиме ще довго. Ми сподівалися, що ця зустріч просвітлить стосунки між Вселенською Церквою і главою Церкви Московського патріархату. Хоча десь глибоко всередині розуміли, що одна сторона буде займати позицію віри і міжлюдських, міжхристиянських стосунків, а інша - пробувати виграти для себе якісь політичні дивіденди. В принципі, виглядає, що так і сталося", - зазначив владика Йосиф.

Водночас, наголосив єпископ, "Господь більший за наші плани, більший за світло, яке людина пробує поставити на горизонтах наших людських доріг. Тож я переконаний, що декларації, підписані між Главою Вселенської Церкви і Главою Московського патріархату, все-таки з часом принесуть позитивні плоди".

З нагоди свята Стрітення Господнього 14 лютого голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, єпископ-помічник Київський, владика Йосиф Мілян посвятив Стрітенські свічки і привітав зі святом українську громаду в Будапешті.

"Ми сьогодні святкуємо Стрітення, ми вітаємо Бога, який прийшов на землю як Світло Світла, показавши кожному з нас, як треба світити іншим. Бо каже Господь у своєму Євангелії: "Ви є світлом для світу. Отже, нехай ваше світло світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі", - зазначив Владика Йосиф.

Єпископ зауважив, що Східне християнство празником Стрітення ніби підводить риску святкування Різдва Господнього. "Святкування Різдва у сучасну пору завжди супроводжується гірляндами, феєрверками, світлом. Але новорічні феєрверки не заспокоюють душу: вони гарні, але швидко щезають на небосхилі. Справді людина потребує світла. Кожен з нас почувається некомфортно там, де немає світла. Сучасна людина дуже багато користає зі світла. Ми навіть не звертаємо уваги, треба воно чи не треба, але воно має бути. Ми тягнемося до світла. Ми тягнемося до світла поезії, прози, музики, мистецтва. Ми хочемо бути зі світлими людьми, які мають світлі думки. Ми хочемо правдивого світла гармонії в стосунках", - сказав Голова ПМВ.

Єпископ Київський відзначив, що посвячена на Стрітення свічка - це маленький символ, який натякає на світло нашої душі. "Ми більше, ніж ця свічка. Ми - як світло Боже, як світло дієве, як світло, за яким мають йти інші", - відзначив владика Йосиф.

На зустріч з єпископом у Болгарській церкві зібралося близько 100 вірних УГКЦ, які мешкають в угорській столиці. Перед цим душпастир для українців Угорщини о. Дам’ян Габорій відслужив святкову Божественну Літургію. 

Як державні, так і церковні структури повинні сприяти організації самих мігрантів на місцях навколо духовних, культурних та соціальних центрів. Про це заявив голова Пасторально-міграційного відділу, єпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ владика Йосиф Мілян під час виступу на конференції "Місія Церкви в сьогоденні: контекст і відповіді на виклики часу" у Львівській духовній семінарії Святого Духа.

Владика відзначив, тема місійної діяльності Церкви є дуже давньою, зрештою, як і саме християнство, оскільки базується на місійному наказі Спасителя. Водночас, вона є дуже актуальною, особливо у контексті сучасного феномену міграції, який набирає щораз більшого розголосу.

“Якщо під місіонерськими ініціативами розуміти стисло проголошування Божого Слова різноманітним спільнотам людей, які не вірують у Христову благовість, то УГКЦ в силу історичних, а також іншого роду обставин, не бере активної участі у такій діяльності. У великій мірі на це вплинули довготривалі переслідування нашої Церкви. Натомість, участь поодиноких священиків у місіях, які провадить Католицька Церква, є присутньою”, - зазначив Владика Йосиф.

Єпископ розповів, що міграція вірних УГКЦ сприяла тому, що українські священики їхали слідом, щоб надати душпастирську опіку українцям і можливість брати участь у літургійному житті. “Оскільки наша Церква на нових територіях, де опинилася її вірні не мала постійно діючих структур, офіційно наші громади перейшли у підпорядкування церковних структур Римо-Католицької Церкви. Таким чином і УГКЦ отримала змогу представляти до номінації своїх священиків як на координаторів, так і до громад, а також у канонічних межах призначати і відкликати зі служіння наших священиків”, - відзначив Голова ПМВ.

Як зауважив владика, досвід Церкви показує, що закриття перед мігрантами кордонів не є виходом. І якщо говорити про адекватну відповідь на так званий «виклик» міграції, то її потрібно розпочати зі зміни філософії ставлення до мігрантства як такого. “Людина повинна стояти в основі будь-якої міграційної політики держави. Кожна держава, яка поважає і цінить свого громадянина, повинна не так дбати про те, щоб він повернувся, як радше про те, щоб його захистити і допомогти йому там, де він є. У свій час це дуже добре зрозумів уряд Португалії, велика частина мешканців якої знаходиться поза межами своєї країни”, - наголосив єпископ.

Він також відзначив, що Христова Церква розглядає міграцію перш за все як шанс: шанс для поодинокої людини - зустріти іншу і збагатитися її досвідом; шанс для спільноти – поділитися власним досвідом, шанс для поодинокого етносу – зрости, шанс для світу – не зупинитися в рості. “Якщо ж глибше черпнути, то вже сама природа Церкви є міграційною, оскільки Христос, як ми вже згадували на початку, своїм послідовникам наказав: «Ідіть, навчайте всі народи», - зауважив владика Йосиф.

Крім того, єпископ розповів про діяльність Пасторально-міграційного відділу, зокрема про курси для семінаристів, на яких представляють можливості і потреби душпастирського служіння для вірних УГКЦ поза межами України, і про семінари для священиків, які вже душпастирюють для українців у країнах їхнього перебування.

У конференції також взяли участь делегат Конгрегації Східних Церков для греко-католиків в Казахстані та Середній Азії о. Василь Говера, який презентував місійну діяльність УГКЦ у контексті сучасних реалій Казахстану, і проф. др. габ. Ришард Гайдук, представник Вармінсько-Мазурського університету м. Ольштин (Польща), який розповів про місійні виклики та перспективи для Церкви у контексті Латинської Америки.