Субота, 19 січня 2019

Першочергова причина соціального сирітства – довгострокова трудова міграція. Про це заявила директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою національного університету Львівська політехніка Ірина Ключковська під час круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

Як зазначила Ірина Ключковська, категорія дітей емігрантів, яких зараз називають соціальними сиротами, на законодавчому рівні не є закріпленою.

Науковець розповіла, що Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою вивчав питання соціального сирітства в Україні в контексті дослідження трудової міграції впродовж тривалого часу.

“Ми мали проект - діти емігрантів про себе. Це були твори дітей емігрантів, які розповідали про себе, про свої проблеми. І ми несподівано для себе виявили величезний комплекс проблем дітей, якими ніхто у нашому суспільстві не займався. Основі висновки: порушення психо-емоційного стану, погіршення комунікативного спілкування з оточуючими, поява дратівливості, агресивності, недовіри до оточуючих, відчуття самотності та власної неповноцінності, розвиток алкогольної, наркотичної та ігрової залежності, ускладнення процесу соціалізації, порушення шкільної дисципліни”, - розповіла директор інституту.

Ірина Ключковська зауважила, що у дітей емігрантів, які зростають без батьків, відбувається деформація ціннісних орієнтирів щодо сім’ї як такої.
“Першочергова причина соціального сирітства – довгострокова трудова міграція. Переважна більшість батьків, які їхали від безвихідді за кордон, залишали дитину на близьке оточення, в кращому випадку – на бабусь і дідусів. І дитина роками зростала в розірваній сім’ї. У неї не сформувалася модель сім’ї, де є тато, мама, діти. У неї відбулося викривлення уявлення про позитивну модель сім’ї”, - зазначила експерт.

Науковець також відзначила, що у дітей виникають комунікативні проблеми з батьками, коли вони повертаються з-за кордону.

Говорячи про кількість соціальних сиріт в Україні, науковець підкреслила, що їх неможливо облікувати і порахувати, оскільки батьки, виїжджаючи за кордон, дуже часто не інформують про це вчителів або навіть просять останніх не поширювати такі відомості.

Пані Ірина відзначила, що переважно питаннями соціальних сиріт займається виключно Церква, зокрема УГКЦ, а держава дотепер усувається від цих проблем.

“УГКЦ завжди була оберегом наших трудових мігрантів і їх дітей. Але діти, які залишилися, - це і відповідальність держави. Держава мусить реагувати на цей серйозний виклик, який постав, - підкреслила Ключковська. - Що ми пропонуємо: внести зміни до законодавства з метою визнання дітей трудових мігрантів як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах, і на законодавчому рівні ввести інститут опікунства”, - зазначила директор.

Пані Ірина підкреслила, що питання соціального сирітства надалі залишається актуальним. Адже наразі спостерігається тенденція збільшення обсягу довгострокової трудової міграції і збільшення участі молодих людей віком 18-29 років у міжнародній міграції.

Біблія закликає до прийняття чужинців, адже через це відкриваються двері милосердя до Бога. Про це заявив завідувач кафедри Пасторального Богослов’я УКУ о. Андрій Олійник, ЧНІ, під час круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

О. Андрій аналізував богословський вимір заклику Святішого Отця Франциска Папи Римського у зверненні з нагоди Ювілею Мігрантів.

"Проаналізувати Послання Святішого Отця мені допомогла подія, яка нещодавно відбулася, - Папа Франциск відвідав острів Лесбос, який вважається символом трагедії біженців. Папа забрав з собою 12 біженців з Сирії, серед яких 6 дітей. Хоча офіційний Ватикан був приготований на 10 осіб. Це була імпровізація Папи. Всі витрати щодо утримання цих трьох сімей бере на себе Ватикан. Це практичне застосовування того, що написав Папа у своєму посланні", - зазначив о. Андрій.

Завідувач кафедри Пасторального Богослов’я УКУ відзначив, що на острові Лесбос знаходилися табори для біженців перед підписанням договору між ЄС і Туреччиною щодо повернення до Туреччини біженців з Сирії. На сьогодні на острові перебувають приблизно 4 тисяч осіб, які очікують на притулок.

"Папа зазначив журналістам, що він летить на зустріч з жертвами найбільшої катастрофи після Другої Світової війни. Він поспілкувався з біженцями і вшанував пам'ять тих осіб, які загинули по дорозі до Європи. З 4 млн осіб, які торік вирушили до Європи, затонуло або зникло без вісти понад 700 осіб. Папа запевнив біженців, що вони не є самотніми у своєму стражданні", - розповів отець Андрій.

Папа каже, відзначає богослов, що Євангеліє Милосердя має відповіді на всі ці виклики. Метою Євангелія Милосердя є змінити обличчя землі на простір Божого Царства. "Всі ми є подорожуючі, всі ми перебуваємо на дорозі до Бога і ми повинні розуміти ситуацію біженців", - підкреслив о. Андрій Олійник.

Він наголосив, що Біблія закликає до прийняття чужинців, адже через цей вчинок відкриваються двері милосердя до Бога, оскільки в обличчі іншої людини проявляються риси Ісуса Христа. "Тому той, хто виконує біблійний заклик щодо опіки над чужинцями, має можливість із захопленням пережити свято зустрічі, обміну дарами і солідарності. Така людина розпізнає голос Христа", - сказав о. Андрій.

Завідувач кафедри Пасторального Богослов’я УКУ також відзначив, що Папа у своєму посланні закликав і допомагати країнам, з яких вирушають мігранти і біженці. "Міжнародна солідарність, співпраця, взаємодопомога і справедливий розподіл земних дібр - це чинники, які слід скеровувати у напрямку тих країн, з яких вирушають мігранти у пошуках кращої долі", - зазначив о. Андрій.

"Папа закликає кожного вірного церкви практично відкликнутися на цю потребу - вшанування біженця як богоподібної істоти", - додав він.

О. Андрій Олійник також відзначив, що у відповідь на міграційні виклики, згідно з Посланням Папи, Церква повинна вживати наступних кроків: сприяти розвитку інтеграції, поданню об'єктивної інформації, гальмуванню байдужості, поширенню гостинності і пропагуванню ідей богослов'я визволення.

На сьогодні вже понад 5 мільйонів українців постраждали внаслідок анексії Криму та озброєного конфлікту на Донбасі, і вони потребують постійної різнопланової допомоги. Про це заявив експерт ПМВ Максим Бондаренко під круглого столу, організованого ПМВ спільно з УКУ, щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя.

Максим Бондаренко відзначив, що найскладніше становище тих, хто продовжує жити вздовж лінії фронту і не має можливості виїхати. "Таких людей зараз - майже 3 млн. І це переважно самотні літні люди, одинокі матері, неповносправні особи та багатодітні сім'ї, часто без годувальника, яким немає до кого звернутися за допомогою і підтримкою", - зазначив експерт.

Він розповів, що у людей в зоні АТО виникають труднощі з продуктами харчування, отриманням пенсій і закупівлею ліків. "Це я говорю про територію, яка контролюється Україною", - зауважив Максим Бондаренко.

За даними Мінсоцполітики, повідомив експерт, станом на 1 лютого 2016 року тільки взято на облік понад 1 млн 700 тис переселенців, і їх кількість постійно зростає. В середньому - на 50-100 тис на місяць. "Коли був іловайський чи дебальцевський котел - сплеск був одразу близько на 400 тис осіб переселенців", - додав експерт.

Він розповів, що кримські татари переважано переселилися до Києва і Львова. А зі Східу України найбільше людей переїхало на території Донецької і Луганської області, підконтрольні Україні. Водночас, 600 тисяч українців через військовий конфлікт на Сході емігрували з України. Переважна більшість - до Росії.

Експерти говорять, підкреслив Максим Бондаренко, що нинішня гуманітарна криза - найбільша для України після Другої Світової війни.

За даними ООН, серед вимушених переселенців сьогодні в Україні 500 тисяч - це діти у віці до 16 років. З них 70% були свідками насильства, на очах багатьох вбили їхніх батьків. "Вони потребують психо-соціальної допомоги на роки, лікування словом, доброзичливістю, духовним супроводом і постійної молитвної підтримки", - підкреслив експерт ПМВ.

"Внутрішні переселенці мають багато проблем і труднощів з організацією побуту на новому місці. Перша причина - висока оплата за оренду помешкання. До того ж багато людей не хочуть здавати житло переселенцям з Донбасу, - зауважив Бондаренко. - Люди втратили все. Опинилися у новому середовищі. І тим більше зростає їх розчарування, коли на новому місці вони стикаються з неприйняттям, нерозумінням і соціальним виключенням. На них втішається ярлик не просто "переселенців", а "чужинців".

Бондаренко відзначив, що УГКЦ не стоїть осторонь страждань людей. І окрім молитовно-моральної підтримки, Церква ще з часів Майдну зайняла активну громадську і соціальну позицію, допомагаючи практично потребуючим завдяки численним жертводавцям з України і цілого світу. "УГКЦ допомагає усім, незважаючи на віросповідання, конфесію, погляди. Це дуже важливий і позитивний знак і свідчення живої віри", - сказав Бондаренко.

Фахівець розповів, як Церква практично допомагає переселенцям. Так, на сьогодні Карітас України, який діє в 14 областях України, допоміг і продовжує допомагати понад 270 000 особам - це приблизно 15% від усіх ВПО. На потребу цих людей було витрачено понад 12 млн доларів. Найчастіше люди просять про допомогу в оренді житла.

Також, за словами Бондаренка, на різних парафіях УГКЦ влаштовують збірки для потреб новоприбулих переселенців.

Проблеми і виклики міграції, які постають перед сьогоденням Європи і світу, неможливо розв'язати тільки соціально-політичними шляхами, вони потребують погляду віри, яка базується на Божому милосерді. Про це заявив Голова ПМВ Владика Йосиф (Мілян) під час виступу на круглому столі щодо мігрантів у світлі Ювілейного Року Божого Милосердя. 

"Серед багатьох викликів, які постали цьогоріч, особливо перед Європою, на перший план виходить вимушена міграція. Якщо минулими роками вона була спричинена більш економічним фактором, то на даний час її спричинили, як політичні, так і соціальні чинники.
З теперішньою міграцією до Європи, особливо з країн Сходу - таких як Сирія, Лівія, Ірак та інших - перед старим континентом постає виклик не тільки економічного, але й передусім культурного характеру, - зазначив Владика Йосиф. - Проблеми і виклики міграції, які постають перед сьогоденням Європи і світу, неможливо розв'язати тільки соціально-політичними шляхами, вони потребують погляду віри, яка базується на Божому милосерді".

Єпископ відзначив, що більшість тих, які прибувають, визнають іслам своєю основною релігією. Водночас Європа позиціонує себе як континент, який був сформований християнськими цінностями. "Через те декілька країн поставили як одну з вимог перед ЄС, що вони погоджуються прийняти у рамках виділеної квоти тільки мігрантів-християн", - зауважив Голова ПМВ.

Владика Йосиф зазначив, що у Європі відчувають страх перед перед міграцією зі Сходу, оскільки вбачають загрозу своїм культурним цінностям, а також безпеці.

"Перед сучасною християнською Європою постає виклик нової Євангелізації. Вона набагато складніша, оскільки передбачає проголошення Доброї Новини тим, які вже про неї чули і прийняли, але через певні обставини заскарузли в її розвитку", - сказав Голова ПМВ.

Єпископ підкреслив, що Нова Євангелізація у контексті Року Милосердя є дуже важливим фактором, який зможе, принаймні у певних ділянках, відкрити новий подих старому європейському континентові. "Вона передовсім вказує на те, що інша людина, якою б вона не була, не є чужинцем на землі, але Божим сотворінням, яка має душу і тіло, а у Христі вона є нашим ближнім", - наголосив Владика Йосиф.

Він також відзначив, що сьогодні назріла потреба зміни європейського законодавства у багатьох ділянках.

Пасторально-міграційний відділ УГКЦ спільно з Українським католицьким університетом проводить у Львові на кафедрі Пасторального богослов’я УКУ круглий стіл та панельну дискусію на тему: “Феномен мігрантської дійсності у світлі відзначення Ювілейного Року Божого Милосердя. Українські реалії та виклики”.

У соборі Святої Софії у Римі відслужили поминальну Літургію за виконавчим секретарем ПМВ протоієреєм Василем Поточняком з нагоди першої річниці його відходу до вічності. Очолив богослужіння Голова ПМВ Владика Йосиф (Мілян). 

Також єпископ помолився біля гробу о. Івана Музички, який упокоївся у Римі 22 лютого.

Крім того, у рамках візиту до Апостольської столиці Владика Йосиф виступив з привітальним словом перед катехитами на зустрічі у соборі Святої Софії.

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: