Субота, 07 грудня 2019

С. Євсевія Мудранинець: С. Йосафата Гордашевська мала широку візію щодо свого Згромадження - іти, де є найбільша потреба

Опубліковано в Семінари для місіонерів Середа, 17 липня 2019 21:06

Блаженна Йосафата Гордашевська мала широку візію щодо свого Згромадження - іти, де є найбільша потреба, і виховувати серце людей. Про це заявила с. Євсевія Мудранинець під час семінару ПМВ для священників-місіонерів, що проходить у боснійському місті Баня-Лука.

Сестра Євсевія представила учасникам семінару життєвий шлях Блаженної Йосафати Гордашевської, Співзасновниці Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії.

Розповідаючи про передумови виникнення згромадження, с. Євсевія зауважила, що єдина існуюча на той час - наприкінці ХІХ століття - монаша жіноча інституція - це був Чин Сестер Василіянок. В Україні їх було тоді тільки 20 і вони не мали контакту з народом. Тобто сильно відчувався брак жіночого Згромадження апостольського характеру.

«1891 року отці-василіяни давали місії в с. Жужелі на запрошення о. Кирила Селецького, місцевого пароха. Після місій до о. Єремії Ломницького, ЧСВВ, ревного місіонаря,  підійшли три дівчини й просили отця допомогти їм вступити до монастиря. "Це добре,- сказав о. Ломницький, - наші Сестри є тільки одні - Василіянки. До них треба мати великий посаг. Коли вам батьки зможуть дати посаг, то можна буде постаратись про ваше прийняття." Тоді одна з них хоробро зробила наступний крок вперед і сказала: "А коли б яка бідна дівчина хотіла служити Богові, то для неї нема місця?..." Ті прості слова зворушили отця Ломницького, вони були Божим знаком та дали поштовх для о. Єремії розпочати виношуване в серці діло. А саме - започаткування в нашій Церкві нового жіночого монашого інституту апостольського характеру», - зазначила монахиня.

Коли о. Єремія Ломницький у травні 1891 році запропонував Михайлині стати першою Сестрою ще не створеного нового Згромадження, він представив їй потреби відкриття та труднощі такого завдання, дав їй час подумати і піти за голосом Божим. Після роздумів та молитви, Михайлина дала позитивну відповідь, - зауважила с. Євсевія.

Вона відзначила, що 1892 року, в свято Успення Пресвятої Богородиці в Жужелі було відкрито та освячено перший дім для першої спільноти Сестер Служебниць. Перша сестра Служебниця - Йосафата стала настоятелькою першої спільноти в Жужелі.

У травні 1893 року в Жужелі Сестри відкрили першу захоронку, в котрій почала працювати с. Арсенія Гордашевська, рідна сестра с. Йосафати, яка також вступила в Згромадження. Добра слава про захоронку Сестер пронеслася галицькими землями і багато хто також захотів відкрити в своїх парафіях захоронку, яку б провадили Сестри.

Вже з 1983 року Сестри починали набирати відповідних знань обслуги недужих, спершу в сестринних Згромадженнях, а згодом і на відповідних медичних курсах, і працювати в захристіях та пізніше ризницях (фелони крою, який тепер мають священики, розробили Сестри Служебниці)

«Та першим її важливим історичним рішенням було висилання місії Сестер Служебниць до Канади в 1902 році, для праці з українськими мігрантами. І хоч ця місія була вирішена з доручення Митрополита Шептицького, то однак вибір Сестер, виправа і тому подібне належало до її відповідальності», - зауважила монахиня.

На період с. Йосафати у якості Головної Заступниці припадає і приготування та відсилання Сестер на місії до Бразилії. С. Йосафата заохочувала Сестер, які були призначені до цієї місії, не боятися труднощів, коли йдеться про поширення Царства Божого.

«Слугиня Божа Йосафата мала широку візію щодо свого Згромадження - іти, де є найбільша потреба, і виховувати серце людей - це був клич її душі і душевне захоплення. У Бразилії була потреба; там її люди були духовно загублені й голодні. Отож, її Служебниці через різні праці й служіння будуть передавати їм Боже життя любові», - наголосила с Євсевія.

Вона також навела спогади деяких сестер служебниць про с. Йосафату: "Була це людина великого духа... була всім для всіх. Настоятелювала в багатьох домах, де з'єднувала собі домашніх і чужих. Звичайно висилали її до нововідчинених домів, де заводила законний лад і порядок... Зазнала в своєму житті багато терпінь і впокорень... В молодих літах була дуже діяльна... В кількох останніх роках свого життя зачала проводити строго аскетичне життя... Довгі години переводила на молитві, практикувала умертвлення, вживала дисципліни... Хворіла на туберкульоз костей... навіть і найближчі не вірили в її терпіння, та й з цього приводу багато терпіла... Умирала дуже гарно, як добра сестра".

27 червня 2001 року під час візиту до України Святіший Отець, Папа Іван Павло ІІ урочисто проголосив с. Йосафату Гордашевську Блаженною.

Цього року Церква відзначає 100 років від переходу Блаженної с. Йосафати до Небесного Отця і 150 років від її народження.

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: