П'ятниця, 19 липня 2019

Історик Володимир Бірчак про о. Омеляна Ковча: Він був людиною скромною і завжди допомагав потребуючим

Середа, 15 травня 2019 20:32

Історик Володимир Бірчак на семінарі ПМВ у Мадриді для священиків УГКЦ, які душпастирюють поза межами України, розповів про життя і діяльність Блаженного священомученика Омеляна Ковча.

Він відзначив, що о. Омелян походить зі священичої родини. «Він народився на Гуцульщині. Батько мав парафію в селі Космач – одному з найбільших сіл в Європі. Батько передав синові багато науки як священичої, так і патріотичної. Після гімназії навчався у Римі, - зазначив історик. - Після свячень отримав парафію у м. Підволочиськ на Тернопільщині.  Згодом переїжджає в Югославію, куди їхали українці у пошуках кращого життя, а за ними вирушали священики. Життя у Югославії не було легким. Сім’я священика жила доволі бідно, іноді не вистачало коштів на їжу і прожиття».

Володимир Бірчак зауважив, що з початком Першої Світової війни о. Омелян Ковч повертається на Галичину, їхня родина долучається до національно-визвольного руху: брат йде служити вояком, а о. Омелян і його тато – капеланами.

«Отець Омелян казав: «Знаю, що вояк на лінії фронту почувається найкраще, коли бачить там лікаря й духівника». І він йшов на передок, без зброї. Хотів повсякчас перебувати зі своїм вояцтвом», - зазначив історик.

У 1922 році священик отримав призначення на парафію у м. Перемишляни. Там він розгорнув активну діяльність -  заснував низку товариств, кооператив.

«Водночас сам він жив дуже скромно, маючи 6 дітей. Ніколи не переймався власним достатком. І любив жартувати», - додав Володимир Бірчак.

Активна діяльність о. Омеляна спричинила переслідування як з боку польської, так згодом і радянської влади. В його оселі було проведено близько 40 обшуків, половина з яких закінчувались арештами. Під час відбуття одного з таких покарань він написав свою книгу «Чому наші від нас втікають?»

«Після приходу радянської влади перша хвиля репресій була спрямована проти представників польських адміністративних і силових структур. Отець Омелян першим кинувся допомагати нужденним продуктами, грошима, добрим словом. Він навідувався у сім’ї польських офіцерів, яких відправили у Сибір, - зазначив наукоцець. - Одна полька запитала його: як ти можеш мені допомагати, якщо мій чоловік кілька місяців тому проводив у тебе обшуки і хотів тебе заарештувати? Отець тільки посміхався і казав: «Це моя праця».

Навіть в умовах радянської окупації о. Омеляну вдавалося робити неможливе. Так, на Йордан у 1940 році він зумів організувати процесію, що вирізала на річці величезний льодовий хрест і прикрасила його жовто-блакитними стрічками.

Володимир Бірчак також розповів про діяльність отця Омеляна Ковча щодо порятунку євреїв і допомоги їм. «Коли ССівці зігнали людей у синагогу і підпалили її, він прибіг і почав виносити людей із палаючої будівлі. Одним з тих, кого йому вдалося врятувати, був рабин м. Белз, один з найбільших натхненників хасидизму - Аарон Рокеах. Він ходив до євреїв у гетто – хрестив їх, приносив медикаменти і їжу, видавав їм так звані «арійські документи» (метричні виписки із церковних книг про хрещення), які могли врятувати від знищення. За таку діяльність отця у січні 1943 року арештували представники СД та поліції безпеки і ув’язнили у Львівській тюрмі на Лонцького», - зазначив історик.

Родина, знайомі і навіть митрополит Андрей Шептицького робили все можливе для його визволення з-за грат. «Нацисти поставили єдину умову: український священик має письмово зобов’язатися нічим не допомагати євреям. Отець Омелян відповів відмовою», - зазначив історик.

Згодом його відправили у концтабір Майданек, де він помер у 1944 році.

«Він був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу», - говорив про о. Омеляна Ковча Блаженніший Любомир Гузар.

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Ми на Facebook

Відео

 

Поставити питання

Ваш Email
Імя:
Запитання: