Версія для друку

О. Олег Бісик розповів семінаристам про канонічні особливості служіння за кордоном

Опубліковано в Курси для семінаристів Четвер, 27 червня 2019 17:48

Суддя Церковного трибуналу Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ о. Олег Бісик розповів учасникам місійного спецкурсу ПМВ, як з точки зору канонічного права організувати служіння і провадження церковної громади за кордоном.

«Канонічне право вводить у життя Церкви порядок. Чому? Бо Церква - боголюдський організм. І канонічне право пробує ставити людський фактор в рамки. Кожен, хто поїде служити для наших людей за кордон, мусить використовувати канонічне право», - зазначив отець Олег.

Він зауважив, Католицька Церква приділяла і приділяє велику увагу питанню міграції. Тільки за Івана Павла II було видано близько 300 документів щодо міграції.

Так, у Декреті про пастирський уряд єпископів у Церкві (Christus Dominus, Другий Ватиканський Собор) говориться: «Особливим піклуванням треба огорнути тих вірних, які через обставини свого життя не можуть достатньою мірою отримувати звичайну спільну душпастирську опіку парохів або позбавлені її зовсім: численних емігрантів, вигнанців та біженців, моряків і льотчиків, кочівників і подібних до них. Нехай розвиваються відповідні душпастирські методи для плекання духовного життя тих, хто тимчасово від’їздить до інших регіонів на відпочинок».

Розповідаючи про організацію служіння за кордоном, отець Олег поінформував семінаристів, якою є юридична приналежність священника УГКЦ за кордоном, які існують способи зміни церковної юрисдикції, які потрібні дозволи і документи для служіння, і що потрібно, щоби стати бірітуалістом.

Організація служіння і провадження церковної громади за кордоном, на думку о. Олега, має виглядати так:

- Священнослужитель зобов’язується виконувати довірені йому обов’язки в церковній єдності з місцевим єпископом, який його прийняв. Кандидат, який поїхав на служіння для вірних УГКЦ в країну, де немає ієрархічних структур УГКЦ, має дотримуватись умов угоди, вказівок відповідального за душпастирство в цій країні від УГКЦ, місцевого єпархіяльного єпископа та рекомендацій ПМВ.

- Душпастир прикладається до активної розбудови парафіяльної громади: уділення Святих Таїнств, служіння Літургійних богослужінь, катехитичні курси для дітей, молоді, старших, організація рухів і спільнот, інформативний вісник (веб-видання або/чи друкований) тощо.

- Священник має служити для українців, зберігаючи і плекаючи церковну традицію та національну ідентичність, притаманну українському народові.

- Всі масштабні дії в громаді мають бути узгоджені з місцевим єпархіяльним єпископом цієї країни та Головою ПМВ.

Останні матеріали

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі