Папа Франциск • БЕЗ НЬОГО НЕ МОЖЕМО ЗРОБИТИ НІЧОГО...

12 Насолода перемогою (Delectatio victrix) Те, що Ви щойно описали, в який спосіб відбувається? Господні уповноважнення, щоб вийти поза межі і про - голошувати Євангеліє, є натиском зсередини, через закоханість та через любляче притягання. Не можна слідувати за Христом, а тим паче не можна стати про - повідниками Його та Євангелії через рішення, при - йняте за столом чи через самообумовлений активізм. Навіть місіонерський порив може бути плідним лише у тому випадку, коли виходить із середини цього при - тягання і передається іншим. Здається, Ви говорите, маючи на увазі обличчя та історії конкретних осіб. Що у Вас на думці? Маю на увазі багатьох місіонерів та місіонерок, також і стареньких, що ввіряючись любові Христа, роздали все своє життя. Вони зробили багато справ з неви - черпною енергією, й інші усвідомили, що все, що вони зробили і продовжують робити, є нічим іншим, як відблиском, відображенням їхньої любові до Христа і любові Христа до них. Місіонер, місіонерка можуть по-справжньому стати цікавими для інших і притяг - нути їх до Христа, але не через їхню власну зайнятість, але лише тоді, коли відчувається, що вони самі були притягнуті і, що саме Христос є тим, хто здійснює своє притягання через них. Це відчуває і про це добре гово - рить також свята Тереза з Лізьє в кінці свого духовно - го щоденника. Вона є святою, котра була проголошена покровитель­ кою місій. Покровителька місій, яка ніколи не вийшла поза межі свого монастиря… На своїх останніх сторінках, які вона надиктувала перед своєю смертю, розповідає, як Ісус відкрив їй серце її місійного покликання, коли допоміг їй уло - вити зміст фрази з книги Пісні Пісень, в якій читаємо